Говорити про однакові прикмети для всієї України, кажуть синоптики, недоречно. Країна розташована в кількох кліматичних зонах - кожна зі своїми законами природних змін. Але такі "ворожіння на погоду" за святами взагалі не мають стосунку до метеорології. Їх пояснює мовне явище - народна етимологія.
Народна етимологія виникає з хибного розуміння походження або значення мовної одиниці. І тоді слову або вислову за аналогією приписують значення іншого - на основі випадкової формальної подібності або тотожності з іншими, більш знайомими мовцю. Народна етимологія характерна для сприймання незрозумілих слів - іншомовних, застарілих. Виявляється або просто як хибне осмислення слова за зразком іншого, або спричиняє його зміну.
До цього явища належать просторічні форми:
- мазелін (замість вазелін, під впливом мазати),
- простирядно (простирадло),
- Страшний (замість Страсний) тиждень.
Ряд подібних слів і значень уже не сприймаються як ненормативні, бо увійшли в мову:
- високосний рік (насправді - з грецької, але асоційоване з високий),
- крилас (замість клірос під впливом крило, оскільки це підвищення по обидва боки перед вівтарем),
- звіробій (замість діробій: на листках цієї рослини є невеликі плями, що здаються дірочками),
- кашлюк для коклюш (від кашель),
- рукомесло для ремесло (від рука);
- талан - успіх, щастя, доля (з тюрської., розвинуло значення "обдарованість, хист" під впливом талант).
Звіробій насправді - діробій: на листках цієї рослини є невеликі плями, що здаються дірочками
Над назвами християнських свят народна етимологія попрацювала добряче. Уже згадана Покрова - насправді є свято Покрову Божої Матері. Було встановлене на честь з'явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя біля 910 року. На місто тоді напали сарацини, жителі молилися на всенічній службі у Влахернському храмі, де зберігалася її риза. У цей час виходець із українських земель угодник Божий Андрій побачив під церковним склепінням з'явлення Богородиці в оточенні ангелів, пророків і апостолів. Матір Божа молилася за весь християнський світ, а потім, підійшовши до престолу, зняла з голови покривало-омофор і покрила ним християн, що молилися тоді у храмі. Тобто йдеться про заступництво, і жодного стосунку до сезонних змін не має. Хоч і справді, за часом так випадає, що "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем" - у цей час традиційно починалися весілля.
На Здвиження, яке було 27 вересня, ніби то "здвигається" все гаддя - збирається великими кублами й облаштовується на зимівлю. У ліс краще в цей день не ступати - покусають. Справді, це час кублення плазунів. Але свято є Воздвиження Хреста Господнього й присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Ніякі змії до нього не спричинилися.
Стрітення - чи Стрічення, як часто можна почути - не так "зустріч зими з весною". Відзначають 15 лютого, тож намагаються вгадати, хто кого поборе: весна зиму, а чи навпаки. Від того залежатиме, чи лопнуть морози вже, а чи навпаки - буде пізня весна. Насправді, звісно, присвячено воно іншій зустрічі. Про неї згадує євангеліст Лука: у сороковий день земного життя Ісуса Христа в Єрусалимському храмі зустріли двоє старозавітських праведників, Симеон і Анна Пророчиця.
На народній етимології ґрунтується й звичай на Маковія їсти коржі з маком. Хоч 14 серпня насправді відзначають пам'ять семи святих мучеників Маккавеїв - братів, які 166 року до н. е. очолили повстання за віру й були за це жорстоко покарані. Брати-юдеї не могли й знати, що в українській мові їхнє прізвище видастся таким "зрозумілим".
Та навіть розуміючи їх хибність, у хороші прикмети хочеться вірити. Як-от, що матимемо ще півтора місяці такої погоди, як нині. А відлітаючих птахів, про всяке, називати веселиками замість журавлів - щоб не накликати журбу.
3 
1
Коментарі
8