Україноненависники дуже не люблять слів "геноцид" і "голодомор". При їх згадці у них очі кров'ю наливаються, як у бика на червону ганчірку.
Але є ще слово "лінґвоцид". В Україні винищували не лише українців, а і свідомо, цілеспрямовано нищили їхню мову як головну ознаку цього народу, тобто здійснювали, іншим словом, мововбивство.
Українофоби переповідають нісенітниці, що ніяких заборон на вживання української мови не існувало, що люди самі вибирали російську мову для спілкування. Приплітають сюди і Миколу Гоголя, і Тараса Шевченка, котрі свої твори писали, зокрема, російською.
"Въ стенахъ гимназіи строго воспрещается воспитанникамъ говорить на малорусскомь наречіи"
Непогане уявлення про дії Москви щодо української мови дає доповідь полтавського губернатора Олександра Багговута міністрові внутрішніх справ Росії 1914 року. Писав він у Москву, що "український дух, в основу якого покладена ідея автономної України..., набуває в останній час широких розмірів". Разом з тим губернатор звітував про заходи, які він задіює, щоб цьому протидіяти:
1. Призначати на посаду вчителів, по можливості, тільки великоросів.
2. На посади інспекторів і директорів народних училищ призначати виключно великоросів.
4. Усякого вчителя, котрий виявив схильність до українського, негайно звільняти.
10. На чолі єпархій ставити архиєреїв винятково великоросів, причому твердих, енергійних; виявляти найкрутіший тиск на священиків, заражених українофільством; парахіальних наглядачів за школами призначати виключно великоросів.
11. Звернути особливу увагу на семінарії і ставити ректорами виключно великоросів, усуваючи інших; навчальний персонал має бути тільки з великоросів; за семінарії треба взятись і викорінити дух українства, що гніздиться в них.
12. Необхідно субсидувати деякі газети в Києві, Херсоні, Полтаві, Катеринославі та ін. з метою боротьби проти українців; у газетах показувати тотожність великоросів з українцями і пояснювати, що малоросійська мова утворилась шляхом полонізації російської в минулі часи…старатись, щоби євреї не прилучились до українського руху — виселяти їх із сільських місцевостей, не утворювати нових містечок і заважати економічному зростанню єврейства…
17. Узагалі на різні посади не допускати людей, котрі коли-будь, хоча б і в далекому минулому, мали стичність із українським елементом.
До речі, директорів гімназій зобов'язали постійно подавати у вищестоящі органи таємну інформацію про кожного абітурієнта: якою мовою він користується в розмові, чи дбає про вдосконалення себе в російській мові, чи виявляє відданість Росії і взагалі до всього російського.
Іноді доходило до маразму, але такими методами царська Росія прагнула знищити українців як окрему культурно-історичну спільноту: в гімназії міста Миргорода повісили плакат: "Въ стенахъ гимназіи строго воспрещается воспитанникамъ говорить на малорусскомь наречіи".
Про фізичне винищення українського народу мова тоді ще начебто не йшла.
2 
1
Коментарі
37