— Святого Прокопа — свято значне, — каже 75-річна Ніна Федірко із селища Велика Димерка Броварського району на Київщині. — У церкві правиться, а раз так, то працювать не можна — обов'язково будуть кари. Тільки вони можуть бути й не зараз, а пізніше відбитися на потомстві. До четвертого, а то й до 42-го покоління страдатимуть діти за гріхи: хоч умре, хоч велику боль получить.
Нібито, хто працює в це свято, обпечеться окропом, тому день цей ще називають Прокіп'я.
— Як прийде Прокіп'я — не буде безкіп'я, — казали колись в Україні, бо вважали, що святий Прокопій завідує жнивами.
Палить блискавкою урожай тому, хто його не святкує. Тому святого називали ще Паликопою.
— Приказують так: хто на Прокопія що нажне, то Паликопа спалить, — ділиться Ніна Федірко. — Кажуть, не можна ні сіна гребти, ні копи кидати, тому що схопиться хвиля і пооборачує, і порозносить усе.
На Поділлі донедавна вірили, що на святого Прокопа в полі "прокидаються копи". Кажуть, вони навіть можуть обертатися і рухатися. Щоб вітром не порозкидало такі "непосидючі" копиці жита чи пшениці, святому Прокопу цього дня ставлять свічку.
— У цей дєнь нічого не рабілі. Батька мой хадів сєна касіть у єтой дєнь, ну дак молнія запаліла нам дом, — розповідала чотири роки тому тоді 78-річна Ольга Дмитренко із села Биків Брусилівського району на Житомирщині.
Вона колись чула давню легенду про це свято:
— Як була величезна гроза, від якої мог би загинути весь урожай, то люде молилися Богу. Але нічого не помагало. От люде почали просити Прокопія, щоб він помолився. Як помолився Прокопій, то та вся гроза пішла на ліс. Цим він прославивсь, і через те його святкують.
Щоб не було дощу, граду й бурі, святому Прокопію замовляли молебень.
— Яке б літо не було, яка б погода не стояла, а після Прокопа починаються жнива, — каже 75-річна Надія Забєліна з Великої Димерки. — Щоб почати жати, вибирали середу, п'ятницю або суботу. Це — жіночі дні. Ну отак того раніше дотримувалися, коли серпами жали. А тепер комбайн виходить, усе робить чоловік, то він може і в любий день, якби швидше до дощів, щоб зібрати врожай.
І сьогодні намагаються не розпочинати жнива в понеділок, бо вважають важким, тож увесь збір урожаю проходитиме тяжко.
— Коли йдуть уперше на жнива, наперед просять благословення в Бога: "Благослови, Господи, почати жнива і закінчити в доброму здравії", — розповідає 74-річна Ольга Ситюк із цього ж села. — Кращі жінки йдуть попереду — ті, які в роботі й завжди в усьому найкращі, і з чоловіками добре живуть, і дітей мають. Перший сніп нажнуть, ставлять його в коморі, і цей дідух буде ждать Різдва. Це не тільки в нашому селі, а й в усьому Броварському районі, у багатьох селах було. Вони вижнуть сей сніп, а потім уже всі будуть жати серпами жито і пшеницю.
Святого Прокопа шанують також як захисника від змій. Цього дня не перуть білизни і не купаються — бояться, що забере до себе водяний дух.
2 
1
Коментарі