Четвер, 07 квітня 2011 10:07

"На Благовіщення слід одягнути нове вбрання й носити при собі гроші "

"7 квітня празнують Благовіщення. Це в Бога найбільше свято, — каже 78-річна Ольга Рудюк із села Вербень Демидівського району на Рівненщині. — Того дня прийшов до Діви Марії архангел Гавриїл і приніс їй таку благую вість, шо вже вона буде мати Божого Сина. Того Благовіщення і щитається таке ж велике свято, як Паска, а мо даже й больше. Я дивлюся, чи буде на Благовіщення холодно чи тепло, бо такий і Великдень буде. На Благовіщення ніхто нічого не робить. Даже пташки гніздечків не в'ють".

Колись нібито зозуля почала класти гніздо в це свято. За це Бог її покарав, тепер немає власного гнізда й підкидає яйця до чужих. А чоловіка, який цього дня вийшов у поле орати, Бог перетворив на сліпого крота.

Хто дотримується Великоднього посту, тому на Благовіщення можна вживати рибу. Колись заради свята піст навіть переривали: їли скоромні страви, щоб бути цілий рік ситим. Цього дня треба було гарно вдягнутися, бажано в нове вбрання, і тримати при собі гроші — щоб протягом року бути багатим і мати обнови. Аби бути здоровими, забавлялися на гойдалках: вірили, що благовіщенське повітря очищає від хвороб і всього лихого.

— Від Здвиження (14 вересня. — "ГПУ") до Благовіщення земля всю зиму спить, — каже Ольга Рудюк. — До Благовіщення не мона її чіпати — орати в полі, копати городи, закопувать стовпки, садить. Навіть гребсти там листя чи траву тако вроді як було грішно. А на Благовіщення земля вже прокидається.

Ольга Рудюк каже, що на Благовіщення сонце сходить, радіючи весні й теплу, переливається всіма кольорами веселки й "танцює" над горизонтом. Цього дня навіть грішників не мучать у пеклі, дають їм відпочинок. Від Благовіщення дівчата починали водити хороводи й співати веснянки:

— До Благовіщення не співали, казали шо то гріх до Благовіщення надворі співать. Толькі в хаті. А вже після Благовіщення збиралися надворі, співала і гуляла молодьож.

До сільськогосподарських робіт приступали одразу наступного дня після свята. На 8 квітня у святцях припадає собор архангела Гавриїла, по-народному Благовісник. До архангела молилися, щоб відвернути пожежу. Вважали, що він відчиняє небо й випускає на землю блискавки. Ними відкриває землю для сіяння.

— Як Архангел Гавриїл на Благовісника землю поблаговістить, то вона й оживає. Щитаєтса, шо вже тоді маєш право після Благовіщення орать, сіять, короче, земля живе, і на ній повинно все жить.

Першою розпочинають сівбу вівса і ячменю. Під час цієї роботи не радять лаятися, бо "чорт буде ходити слідом і сіяти будяки". Принесену з церкви благовіщенську проскурку ділять на четверо й закопують на чотирьох кутах ниви — щоб добре вродила. Також дощові хмари обминатимуть її стороною, й не зачепить град.

Із благовіщенською проскурою пасічник іде до бджіл — кришить їм, щоб добре роїлися. Окурює їх ладаном, щоб не хворіли.

Якою б не була погода, на Благовіщення обов'язково виносять вулики із зимівника, виставляють у садку й випускають бджіл на волю. Біля льотка — отвору у вулику — кладуть голову щуки, звареної на Благовіщення. Тоді бджоли будуть такими ж кусючими та шустрими, як і благовіщенська щука.

Благовіщенську проскурку тримають за образами і вживають при лихоманці й високій температурі.

"Добре, як цього дня голуб на подвір'ї сяде, да ще й затуркоче"

— На Благовіщення Матір Божа з небес розсипає з "благовіщенської коробки" або росу, або дощ чи сніг, чи туман. Як ото будуть якійсь опади — чекай врожайного году, — розповідає 44-річна Віра Зєльдіч, родом із села Вільне Коропського району на Чернігівщині. — Якщо цього дня Божа пташка ластівка прилетить, то значить харашо буде. Моя бабуся казала, що добре, як цього дня голуб на подвір'ї сяде, да ще й в парі, да ще й затуркоче — Бог помилує, і біди не буде.

Благовіщення — свято птахів. До цього дня прилітають із теплих країв журавлі й лелеки. Побачивши їх перший раз, треба підкинути вгору жменю землі, гілку чи жмут соломи, примовляючи:

— Вам на гніздечко, а мені на здоров'ячко!

На Поліссі до цього свята робили гальопи — печиво у вигляді лапи лелеки — бусла, по-місцевому. Його підкидали вгору і приспівували:

Бусле,бусле! На тобі гальопу, а мені дай жита копу!

На тобі борону, а мені дай жита сторону,

На тобі серпа, а мені дай пшениці снопа!

Печиво у вигляді серпа роздавали дівчатам, щоб швидко жали. У вигляді плуга або борони — хлопцям, щоб добре орали.

Є повір'я, що цього дня перший раз починає кувати зозуля.

— На Благовіщення носи при собі гроші. І як почуєш зозульку, вийми їх із кармана і перерахуй кілька раз, — радить 78-річна Ольга Рудюк із села Вербень Демидівського району на Рівненщині.

Щоб велися гроші й не переводилися статки в сім'ї, треба пару копійок кинути через плече в той бік, звідки лунає голос зозулі.

У Києві був старовинний звичай — на Благовіщення випускали на волю пташок, що зимували в клітках. Ще в 1880-х так робили на Контрактовій площі, біля фонтану "Самсон". У небо піднімалися тисячі пташок. Вважали, що цього дня вони повертаються до своїх гнізд і звільнення їх — богоугодна справа. Прийшовши з церкви в це свято, господар обов'язково має відпустити погуляти на волю всіх домашніх тварин, навіть собаку спустити з прив'язі.

 

З яйця, яке знесе курка 7 квітня, може вилупитися чорт

Народжені на Благовіщення тварини, вважали, будуть каліками. А з яйця, яке знесе курка в це свято, може вилупитися чорт, тому його радять кинути в річку. На Рівненщині, навпаки, вірять у надзвичайну силу благовіщенського яйця. Його освячують у церкві й з'їдають, щоб не боятися грому.

Неправильною поведінкою на Благовіщення можна спровокувати засушливе літо й неврожай.

— На Благовєщення так не пєклі хлєба, млинці не можна було пєкті. Моя мати казала: як пектімєш шось у пєчі, то запєчеш дощ на усьо лєто, — розповідала 2003-го переселенка із Чорнобильської зони 86-річна Теодозія Степанчук із колишнього села Малі Кліщі Народицького району на Житомирщині. — Як узнают жонкі, що пєкла млинці, то мєня з вєдра вадою оболлют або в рєчку кінут.

Валили й розкидали паркани тому, хто їх городив до Благовіщення.

— Обливалі тому вугли хати, особенно цій застольній, — розказувала тоді ж 77-річна Марія Гошко, переселенка з села Рудня-Повч Лугинського району на Житомирщині. — З-над двору у такій вугол лілі ціле відро води. Плота вирвут тому, хто погародів, і ллют туди в ямку священну воду, шоб дощи улєті йшлі.

 

Зараз ви читаєте новину «"На Благовіщення слід одягнути нове вбрання й носити при собі гроші "». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 897
Голосування Як оцінюєте судову систему після вироку Стерненку?
  • Судової системи в Україні не існує. Є телефонне право президента
  • Вбивця і викрадач людей Степаненко отримав те, що заслужив
  • Українська судова система – це Портнов
  • Хто такий Стерненко?
  • Мені байдуже. Я виїхав з країни, або планую це зробити
Переглянути