Усі випадки геноциду у ХХ століття, які визнали на міжнародному рівні, мають спільні риси.
"Це багатошарове історичне явище не можна зводити тільки до фізичного винищення великих людських груп. Геноцид готують задовго до того, як почнуть убивати. Починається з появи ідеології, яка визначає призначену на винищення групу, маргіналізує її, легітимізує поведінку організаторів геноциду. В Україні з моменту встановлення радянської влади в 1920-1921 роках цькували "петлюрівців". Згодом "куркулів" і "шкідників". На початку 1930-х усі українці виглядали в очах сталінської пропаганди як потенційно підозрілі", - розповів історик Андрій Козицький.
Американська соціологиня Гелен Фейн назвала це процесом "віктимізації". Це свідоме формування соціальних умов, які блокують співчуття до представників певної групи. Вбивства таким чином представляють як логічний і неминучий крок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голод - найдавніша та найдешевша зброя - історик
"У Голодомор непоодинокими були заяви більшовицьких лідерів, що це "війна проти куркулів". Так називали практично всіх українців. Вони нібито самі винні, що гинуть. Особливість Голодомору в тому, що українці – найбільший народ, який хотіли знищити у ХХ столітті. На територіях, де він відбувся, жили понад 25,5 мільйона українців. Вони становили майже 80 відсотків мешканців УРСР. На територіях, де винищували вірмен, їх було 39 процентів. Євреї, тутсі чи цигани – до 10 відсотків населення регіонів, де був геноцид", - повідомив Козицький.
Повне інтерв'ю з Андрієм Козицьким читайте у журналі "Країна" від 26 листопада.
У Києві презентували краудфандингову платформу "Зерна правди". Кошти збиратимуть для створення та втілення проєкту основної експозиції Музею Голодомору.
3 
1
Коментарі