Ексклюзиви
Четвер, 14 червня 2018 15:42

"Живе, як бездомний бурлака" - спогади про Євгена Коновальця

"Полковник не тільки радо сміявся й любив жарти, але й сам виявляв своєрідний сухий, глумливо-кепкуватий гумор. Він любив гру і, напевно, добре грав би в покер, що вимагає відваги ставити все на одну карту. Спромагався протягом довгих годин зберігати "кам'яне" обличчя з трішки глумливим усміхом, і то не зважаючи на всілякі зворушення", - згадував крайовий провідник ОУН Богдан Кордюк про Євгена Коновальця. Сьогодні, 14 червня, виповнюється 127 років з його дня народження.

Майбутній полковник Армії УНР, командант Української військової організації, керівник Проводу українських націоналістів і перший голова ОУН народився 1891 року в родині вчителів у селі Зашків на Галичині.

Автор: Історична правда
  Перший голова ОУН народився 1891 року в родині вчителів у селі Зашків на Галичині
Перший голова ОУН народився 1891 року в родині вчителів у селі Зашків на Галичині

"Струнка постать, продовгасте обличчя, правильні риси й задумливі очі, що завжди дивились у далеч, і незначна усмішка в кутку губів, що дуже часто скидалася на іронічну, - описував молодого Коновальця гімназійний товариш С. Чучман. - Все ходив гарно вдягнений, але його елеґантність не мала в собі нічого силуваного та крикливого. Загалом він був маломовний, не забирав надто часто голосу ані в наших дебатах, ані в дискусіях. Однак, ми завжди вибирали його в склад репрезентації, що мала нас заступити чи то перед директором, чи господарем кляси, чи, врешті, на прилюдних виступах. Бо протягом довголітнього перебування з ним у кожного з нас виробився вже ясний погляд на його особу з тим, що він не надуживе нашого довір'я і що зможе достойно й успішно нас заступити".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Одним вибухом, чекісти знищили Коновальця і розкололи ОУН

З 1909-го вивчав право на правничому факультеті Львівського університету. Був активним членом українських студентських організацій, військово-спортивних осередків. З початком Першої Світової війни 23-річним студентом Коновальця мобілізували до лав австрійської армії. В травні 1915-го на горі Маківка в Карпатах потрапив у російський полон. Спочатку був на Поволжі, а восени переведений до табору в Царицині (тепер — Волгоград).

"Знання мови й відносин, вмілий і рівний підхід до людей, дружнє відношення до товаришів недолі здобули йому в дуже короткому часі симпатії таборового команданта й довір`я та пошану всіх старшин-полонених цього табору. Євген Коновалець став речником таборян", - згадував Андрій Мельник, що разом з іншими полоненими старшинами УСС також перебував у цьому таборі.

Автор: Історична правда
  Євген Коновалець у російському полоні. Царицин, 1916—1917 роки
Євген Коновалець у російському полоні. Царицин, 1916—1917 роки

Коновалець втік з табору і дістався Києва. Тут долучився до Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців. Пізніше став його командиром і брав активну участь в подіях революції 1917–1921-х років. Був одним з довірених союзників Симона Петлюри.

"Євген Коновалець почав відігравати досить значну роль вже в перших місяцях революції 1917 року. Він виявив тоді великий організаційний хист, організуючи першу сотню "Січових Стрільців". Справляв — в порівнянні з іншими українцями з Галичини, збігцями й полоненими — надзвичайно добре враження. Вражала його скромність і його стремління зрозуміти біг революційних подій в Україні і взагалі на Сході. Часто він давав дуже практичні поради. Працюючи енергійно, Євген Коновалець досягнув своєю муравлиною працею того, що його перша стрілецька сотня скоро розгорнулася в батальйон, а пізньої осени 1917 року це вже був полк у повному бойовому складі. Виказуючи такий великий організаційний успіх, Євген Коновалець при своїй вродженій скромності не хапався за ранґи і не шукав високих призначень", - згадував Микола Ковалевський, колишній міністр земельних справ УНР, у мемуарах "При джерелах боротьби".

Після поразки революції, у серпні 1920-го, Коновалець очолив Українську військову організацію.

"Авторитет полковника, як провідного військового політичного діяча, був уже в тому часі такий великий, що йому корилися всі, навіть ті, що з причин політичного партикуляризму могли б ставитися до нього з резервою. Силою того самого військово-політичного авторитету, силою своєї могутньої індивідуальности полковник Коновалець відразу став на чолі Української Військової Організації, без конкуренції і контркандидатів", - писав один із співзасновників УВО Осип Навроцький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полковник не має в себе навіть поганенького револьвера, ані пса у дворі

Відтоді Коновальцю довелося мешкати у Відні, Львові, Берліні, Женеві, Римі та кількох менших європейських містах. У Женеві йому допомагав церковний та політичний діяч Євген Бачинський.

"Скаржилися, що не мають засобів до життя, - записав у щоденнику Бачинський після однієї із зустрічей. - А у нас думають, що Коновальці мають тисячі. В дійсності вони живуть дуже скромно і ощадно".

Автор: Історична правда
  Євгена Коновальця вбили з четвертої спроби
Євгена Коновальця вбили з четвертої спроби

"Увечорі прийшов до нас Є. М. Коновалець. Змарнілий і нервовий. Скаржився, що живе, як "бездомний бурлака", як невідомо, за яку кримінальну провину гнаний біженець", - залишив ще один спогад Євген Васильович.

Із 1929 року Коновалець - голова Організації українських націоналістів.

"Питання провідництва ще ніколи не було в нас так гострим як під теперішній момент. Я абсолютно не бачу людини, яка могла б мене заступити, і це мене надзвичайно нервує і просто обезвладнює", - писав Коновалець в листі до секретаря ОУН Володимира Мартинця у 1930 році.

23 травня 1938-го у нідерландському Роттердамі провідник українських націоналістів гине від вибухівки. ЇЇ агент НКВС Павло Судоплатов приніс із коробкою цукерок, які Коновалець дуже любив. Провідника поховали на місцевому цвинтарі у Роттердамі.

Діяльність Коновальця викликала інтерес до нього у НКВД. Йосип Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворогом. Ще протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. А 1933 у Москві під особистим наглядом Сталіна був розроблений план спецоперації під кодовою назвою "Ставка". Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Відтак про перебіг операції інформували особисто Сталіна.

Зараз ви читаєте новину «"Живе, як бездомний бурлака" - спогади про Євгена Коновальця». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода