Військові отримали дозвіл розстрілювати в'язнів

Масові страти політичних в'язнів у в'язницях Львова провели агенти НКВС і тюремні співробітники 24 червня 1941-го. Підставою для страт слугував наказ народного комісара внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії. Тоді у 3-х в'язницях розстріляли 1808 людей.

22 червня 1941-го розпочалась німецько-радянська війна. У керівництві СРСР прийняли рішення про евакуацію тюремних в'язнів. Проте з цим виникали значні проблеми - не вистачало транспорту. Також голі й босі, заслаблі в'язні не могли швидко й довго пересуватися.

"При проходженні пішим порядком усі конвої зазнавали труднощів в охороні ув'язнених, тому що фізично слабкі в'язні відставали від колон на великі дистанції, деякі зовсім не могли слідувати, у результаті чого доводилося розпорошувати конвої", - повідомляли агенти НКВС.

Тоді прийняли рішення про їхню ліквідацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У в'язниці знайшли тіла жертв масових розстрілів

"Подальше вивезення ув'язнених із в'язниць прифронтової смуги, як знову заарештованих після проведеної евакуації тюрем, так і в порядку розширення зони евакуації, вважаємо недоцільним, зважаючи на суттєве переповнення тилових в'язниць і труднощі з вагонами. Вивезенню в тил підлягають тільки підслідні ув'язнені, щодо яких подальше слідство необхідно для розкриття диверсійних, шпигунських і терористичних організацій і агентури ворога. До всіх інших в'язнів застосовувати ВМП - розстріл", - йшлося у наказі Берії.

Тоді співробітники тюрем спільно з обласною прокуратурою перевірили справи ув'язнених. Встановили "особливо небезпечних осіб", які підлягали розстрілу. Приступили до виконання вироків.

У тюрмі №1 розстріляли 924 людини. У тюрмі №2 - 471. У в'язниці №4 - 413. Загалом 1808 людей.

Усі в'язні 1-ї категорії поховані в ямах, виритих у підвалах в'язниць. Усі документи й архіви у в'язницях спалені, за винятком журналів із обліку в'язнів, картотек і журналів обліку цінностей. Усі ці документи прибули до Києва.

×