Термін "Велика Вітчизняна війна" доцільно застосовували щодо німецько-радянської війни у межах Другої світової, але вона почалася не 22 червня 1941 року, як це подавали в СРСР. Про це в ефірі "Історичної правди" розповів історик, полковник у відставці, науковий співробітник Наукового центру Сухопутних військ Михайло Слободянюк.
"Термін "Велика Вітчизняна війна" з'явився в кінці 1941 року. Я маю власну думку для визначення тієї ситуації, в яку попав Радянський Союз, - сказав він. - Вважаю, що цей термін можна використовувати, але не в тих часових рамках, в яких його прийнято застосовувати. 22 червня почалася війна не народів, а Сталіна і Гітлера. Але наприкінці 1941-го внаслідок трагічних бойових операцій було фактично знищено керівний склад Червоної армії. Німці підійшли до Ленінграда - Радянський Союз опинився на межі катастрофи. Це розуміло керівництво, і це чудово зрозумів народ. З цього часу починається дійсно народна війна - масова добровільна мобілізація".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща була розмінною монетою після Другої світової
Те, що населення вступало до лав Червоної армії добровільно Слободянюк не вважає радянським міфом.
"Щодо таких регіонів як Балтика, Західна Україна, Західна Білорусь це, можливо, перебільшення. Тут не було масового руху на вступ до Червоної Армії. А от що стосується решти території, це, безумовно, був стихійний рух", - повідомив історик.
За словами Слободянюка, закінчення Великої Вітчизняної війни також не збігається з офіційною датою - 9 травня 1945 року. Адже Війна за Вітчизну ведеться на території Вітчизни. Тож і її завершенням необхідно вважати вихід радянської армії за межі СРСР.
2 
1
Коментарі
33