Вчені під керівництвом Андреа Маніка (Andrea Manica) з університету Кембриджу (Велика Британія) вивчили три давні ДНК, які належали людям, двоє з яких жили 14 і 10 000 років тому на території Грузії і чоловікові, який жив 14000 років на території Швейцарії, повідомляє офіційний сайт університету. Результати своєї роботи вони опублікували в журналі Nature Communications.
Відомо, що сучасне населення Європи є нащадками, щонайменше, трьох стародавніх популяцій: давніх мисливців-збирачів, які жили в мезоліті приблизно 10000 років тому на великій території між Угорщиною та Іспанією, стародавніх землеробів, які прийшли в Європу з території Близького Сходу, і, нарешті, стародавніх мешканців степів, носіїв ямної культури, що частково походять з північної Європи. Однак, як показало дослідження Андреа Маніка і його колег, існувала, як мінімум ще одна - четверта група, яка дала початок європейцям.
Для того щоб дійти до такого висновку вчені проаналізували генетичний матеріал трьох людей, які жили в стародавній Європі: один з печери Сацурблія жив близько 13300 років тому, інший з печери Котіас-Клде - близько 9700 років тому (обидві знахідки на території Грузії), і треті останки були знайдені на території Швейцарії в Бішонському гроті і датуються 13700 років тому. Як виявилося, геноми, що походять з території Грузії, істотно відрізняються від генетичного матеріалу з території Швейцарії, тобто від західних мисливців-збирачів. Вони відокремилися один від одного близько 45000 років тому, незабаром після появи людини сучасного вигляду на території Європи. Крім того генетичний матеріал стародавніх жителів Грузії відрізняється і від генів стародавніх землеробів Близького Сходу, між ними не менше 25 000 років різниці. При цьому досліджені геноми нагадують геноми людей, які належать до ямної культури, нащадки якої близько 5000 років тому суттєво вплинули на європейські культури раннього бронзового віку.
Таким чином, на думку вчених, їм вдалося знайти ще одне джерело походження сучасних європейців.
2 
1
Коментарі
1