Князівські міжусобиці розпочалися одразу після смерті Київського князя Володимира Великого. Святополк Володимирович вбив свого рідного брата Гліба Володимировича 5 вересня 1015 року.
У Володимира Великого було 13 синів і 10 дочок від шести дружин. Володимир помер після хвороби не залишивши спадкоємця. Двоє синів – Борис і Гліб – були дітьми від церковного шлюбу. Гліб у 1013 році став князем муромським. Проте сам Муром утримувала місцева знать з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під стінами своєї столиці.
У 1015 році Святополк Окаянний - старший брат, викликав Гліба до Києва, начебто до батька, який дуже сильно захворів. Насправді на той час Володимир Великий вже помер, а Святополк зайняв київський престол. Йому необхідно було позбавитися конкурентів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У волинський замок з'їхалися всі європейські монархи
Крім Бориса і Гліба від рук Святополка загинув ще один брат – Святослав. Його з сімома синами зарубали, коли він ховався в Карпатах. Гліб від його брата Ярослава отримав повідомлення, що батька вже немає серед живих, а Святополк захопив столицю і вбив Бориса, і тепер збирається вбити його, князя Гліба. Гліб почав молитися за упокій брата та батька. Саме в цю мить його відшукали люди Святополка і вбили. Перед цим на річці Альті вбили Бориса. У 1071 році Гліба та Бориса було канонізовано руською церквою. Вони стали одними з перших руських святих.
У замку Любарта в Луцьку на Волині 6 січня 1429 року з'їхалися правителі всіх довколишніх держав. Тут була улюблена резиденція Великого князя Литовського Вітовта.
1 
1
Коментарі