470 років тому народився італійський поет, філософ Джордано Бруно (1548—1600). Став символом раціоналістичного світобачення і вільного пошуку правди всупереч релігійним догматам та авторитету церкви епохи Відродження.
Філіппо Бруно народився 25 березня 1548 року в містечку Ноле поблизу Неаполя в родині італійського солдата. У 15 років вступив до місцевого монастирі Св. Доменіка, де прийняв сан священика і ім'я - Джордано. Захопився ідеями гуманізму, став вивчати філософію, вчення Кабаллу та практикував магію. Захистив докторську дисертацію з богослов'я, а вже наступного року проти нього були висунуті обвинувачення в єресі у 130 пунктах. Після нетривалого ув'язнення і позбавлення сану став мандрівним філософом. За 25 років Бруно обходив всю Європу, викладав в кожному великому європейському університеті. Захистив 2 докторські дисертації, писав і видавав праці. Мав феноменальну пам'ять - знав напам'ять більше 1000 текстів, починаючи від Святого Письма і закінчуючи працями арабських філософів.
Я син неба і матері землі, громадянин світу, академік без академії - казав про себе Бруно
Якщо хтось перечив йому чи не розумів його суджень, вчений закипав: "Ти дурень, недоумок і козопас, нічого не розумієш і говорити з тобою нема про що". Був зверхнім та зарозумілим. Завдяки високими знайомствами із королівськими особами почувався безкарним. Часто жартував про священиків: "Вкусять тіла христового храмі і йдуть обжиратися поза храмом". А монахів взагалі називав "ослами" та навіть написав про них сатиричне оповідання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Джордано Бруно давав уроки королеві Франції
Жив при дворі французького короля Генріха III, зустрічався з англійською королевою Єлизаветою I і папою Римським. Хотів заснувати на основі своєї філософії реформовану віру. Вважав, що всесвіт нескінченний і однорідний, люди - не єдині розумні істоти в космосі. Пропонував змусити духовенство працювати, позбавити його всіх привілеїв і багатств. Ці висловлювання приводили у лють католицьку церковну знать. Його арешт став питанням часу. "Я, Джованні Моченіго, доношу з обов'язку совісті та за наказом духівника, що багато разів чув від Джордано Бруно, що світ вічний і існують нескінченні світи, що Христос здійснював уявні чудеса і був магом. Що душі, створені природою, переходять з однієї живої істоти до іншого. Він розповідав про свій намір стати засновником нової секти, говорив, що Діва Марія не могла народити. Що у нас немає доказів, чи має наша віра заслуги перед Богом", - 23 травня 1592 року венеціанський шляхтич, учень філософа Джордано Бруно, 34-річний Джованні Моченіго направив венеціанському інквізитору свій перший донос на вчителя. Через три дні написав ще два. А 26 травня 1592 року філософа заарештували за єрись. Наступного року в'язня передали римській інквізиції. Інквізиція проти нього висунула звинувачення у висловлюваннях проти католицької віри та духовенства, у твердженні про існування інших світів. А також звинуватили у магії та гаданні.Бруно мав публічно відкликати і засудити свої єретичні твори. Сім років від нього очікували повернення до католицької церкви та відмови від своїх богохульств. Цього так і не зробив. Філософа тримали у сирій темниці із низькою стелею. Йому не давали ні папір ні чорнила.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папа заборонив ховати Галілея в родинному склепі
Страту призначив на 17 лютого 1600 року Папа Клемент VІІІ. Перед цим позбавили сану. Єпископ зірвав із засудженого одяг священика, гострим лезом зрізав шкіру з великого і вказівного пальців обох рук — символічно знищив сліди миропомазання. На Площу квітів у Римі засудженого вели з особливою урочистістю. Перед ним несли червоний прапор. У всіх церквах били в дзвони. Сотні священиків співали похоронні гімни. Бруно з кляпом у роті прив'язали до стовпа залізним ланцюгом і перетягнули мокрою мотузкою. Під дією вогню вона стягувалася і врізалася в тіло. На римській площі Квітів зібрався багатотисячний натовп. Спалення єретиків тоді вважалося богоугодною справою. В'язню натягли просякнутий сіркою мішок. Вогонь розвели невеликий, аби єретик більше страждав. Книги та праці Бруно спалили біля його ніг.
Його останніми словами були: Спалити - не означає спростувати
В той день в Італії було виверження вулкану Везувій. Поштовхи докотилися і до Риму. Священнослужителі порахували це хорошим знаком.
22 березня 1633 року філософ, математик і астроном Галілео Галілей відрікся від своїх наукових творів на тому самому місці, де Джордано Бруно вислухав смертний вирок. Загальновідоме твердження, за яким після суду Галілей сказав "І все-таки вона крутиться!", є вигадкою, поширеною журналістом Джузеппе Баретто у XVIII столітті.
2 
1
Коментарі