Українців почали масово вивозити до Німеччини

Масово вивозити українців на роботу в Німеччину почали 13 січня 1942 року. Їх називали остарбайтерами.

Остарбайтери – німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій протягом Другої світової війни. Першими українцями, які опинилися на примусових роботах були жителі окупованого угорськими військами Закарпаття. Їх 1939-го вивозили до Австрії. Влітку 1941 року німці почали вивозити людей з Галичини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили виставку про українців у нацистських концтаборах

Агітаційна кампанія нацистів в Україні почалася взимку 1942-го в розпал голодної зими. Добровольцям обіцяли гідну заробітну плату, гаряче харчування та догляд за рідними на час перебування працівника в Німеччині. Перший ешелон із 1117 робітниками-спеціалістами вирушив із Харкова до Кельна 18 січня 1942 року, другий – до Бранденбурга – 21 січня. Вивезення трудових ресурсів із Києва розпочалося 22 січня 1942 року, коли до Німеччини було відправлено 1,5 тис. осіб.

У Німеччині остарбайтери жили у спеціальних таборах під суворим наглядом спецслужб. Заробітна плата становила 30% платні німецького робітника, з чого більша частина йшла на оплату харчування й житла. За спробу втечі карали смертю або ув'язненням у концтаборі.

Більшість остарбайтерів після закінчення війни було репатрійовано та примусово заслано у віддалені райони СРСР. Багато з них були репресовані за звинуваченнями у зраді Батьківщини.

×