понеділок, 16 листопада 2020 10:18

Українці за кордоном створили академію наук

Українці за кордоном створили академію наук
Українські науковці в таборі ДіПі у Мітенвальді. Серед них: Наталія Полонська-Василенко, Дмитро Дорошенко, Олександр Оглоблин.

16 листопада 1945 року в німецькому Авгсбурзі створили Українську вільну академію наук. Тимчасове положення ухвалили 12 науковців у таборі переміщених осіб Сомме Касерне. Організація мала стати спадкоємицею Всеукраїнської академії наук.

Президентом УВАН обрали історика Дмитра Дорошенка. Для роботи організації Таборова Управа виділила кімнату в підвалі 4-го блоку. У приміщенні збиралися на наради та конференції, створювали бібліотеку й архів-музей. Незабаром УВАН отримав фінансування, пише у Facebook дослідниця Тамара Скрипка.

27 липня 1947 року виникло Товариство прихильників УВАН під керівництвом журналіста Василя Мудрого. Учасники збирали гроші з комерційних закладів, чим допомогли активізувати видавничу діяльність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали видавати український тижневик у Празі

1947-го академія нараховувала 149 членів. До кінця року відбулося 50 наукових конференцій, зачитали 227 доповідей. А до 1949-го опублікували 56 наукових видань.

У зв'язку з переїздом більшої частини українських науковців на aмериканський континент, 1949 року президію УВАН перенесли до канадського Вінніпега. Після смерті Дорошенка президентом УВАН у Канаді обрали літературознавця Леоніда Білецького.

У США ж виникла Фундація УВАН. 62 ящики з архівом і бібліотекою, зібраними за 5 років у Європі, перевезли до Нью-Йорка на пароплаві General Haan. Першим президентом УВАН США обрали генетика Михайла Вєтухіва.

Гетьман Української Держави Павло Скоропадський підписав грамоту про створення Української Академії Наук 14 листопада 1918-го. Роботу установа розпочала 27 листопада. Члени академії постановили, що всі наукові видання мають друкуватися українською мовою.

Того дня відбулися перші загальні збори та затвердили статут. За ним Академія мала 15 інститутів та 3 відділи: історично-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний.

Грамота затвердила президію з 12 академіків. До неї ввійшли відомі вчені того часу: історик Дмитро Багалій, економіст Михайло-Туган Барановський, сходознавець Агатангел Кримський, геолог Володимир Вернадський та інші.

Зараз ви читаєте новину «Українці за кордоном створили академію наук». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути