Гетьман Української Держави Павло Скоропадський підписав грамоту про створення Української Академії Наук 14 листопада 1918-го. Свою роботу установа розпочала 27 листопада. Члени академії постановили, що всі наукові видання мають друкуватися українською мовою.
Того дня відбулись перші загальні збори та затвердили статут. За ним Академія мала 15 інститутів та 3 відділи: історично-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний.
Грамота затвердила президію з 12 академіків. До неї ввійшли відомі вчені того часу: історик Дмитро Багалій, економіст Михайло-Туган Барановський, сходознавець Агатангел Кримський, геолог Володимир Вернадський та інші.
Президентом хотіли обрати колишнього голову Української Центральної Ради Михайла Грушевського, але той відмовився. Тоді більшістю голосів президії УАН очолив Володимир Вернадський, а віце-президентом став Дмитро Багалій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відомо історикам про Володимира Вернадського
Членами академії могли стати громадяни Української Держави й вчені Західної України, іноземців обирали загальним голосуванням.
При установі діяли Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня, архів та лабораторії.
12 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української православної церкви.
Українці виступали за незалежність від Московського патріархату. Зміни українських урядів та агресія більшовиків не давали можливості Українській церкві отримати статус національної.
Але майже вся православна ієрархія складалася з росіян із антиукраїнською позицією.
8 
35413
Коментарі