Перший український науковий з'їзд у Празі розпочався 3 жовтня 1926-го. Проводили українські вчені в еміграції у місцевому геологічному інституті.
Головував на з'їзді хімік Іван Горбачевський. Поруч із українцями захід відвідали чеські учені, білоруси, грузини, вірмени. Працювали у 4-х секціях: історико-філологічній, юридичній, природничій і математичній. Згодом секцій стало 10.
Під час урочистого відкриття історик Дмитро Дорошенко розповів про розвиток української науки за 50 років. Загалом за 5 днів роботи провели 41 засідання, де виступило 267 вчених. У сусідній аудиторії влаштували виставку українських наукових книг і підручників, виданих у 1917-1926-х.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Публіцист виступив у Парижі українською
Науковці з УРСР відмовились від участі у з'їзді. Це саме зробив і Михайло Грушевський, який щойно повернувся з еміграції на Батьківщину. Майже кожен 4-й учасник був представником празького Українського вільного університету.
Наукове товариство імені Тараса Шевченка оголосило запис на Українські університетські курси у Львові 20 вересня 1919-го. Перед тим польська влада заборонила навчання українською у Львівському університеті.
Коли дізнались про курси, їх теж заборонили. Почали проводити заняття нелегально у різних міських квартирах та інших приміщеннях. Усі викладачі працювали без зарплатні на громадських засадах.
3 
1
Коментарі