Сьогодні День пам'яті жертв Бабиного Яру. Протягом 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в урочищі 33 771 людину, переважно євреїв.

Перед тим їх звинуватили у масових вибухах та пожежі на Хрещатику, внаслідок яких загинуло багато німців і киян. Насправді акцію провели радянські диверсанти, про що нацисти, очевидно, знали, а долю місцевих євреїв керівництво Рейху вирішило ще перед вторгненням до Радянського Союзу.

27 вересня у місті почали з'являтися листівки з підписом окупаційного коменданта генерал-майора Курта Еберхарда. Євреям наказали зібратися вранці 29 вересня біля вулиць Дехтярівська і Мельникова. Мати при собі документи та особисті речі. Тих, хто не прийде, погрожували розстріляти.

Бабин Яр обрали за місце масового знищення не випадково. Урочище було 2,5 км завширшки і мало 50 м у глибину. Ще 27 вересня неподалік знищили 752 пацієнти психіатричної лікарні імені Івана Павлова.

Шляхом до Яру у людей відбирали усі цінності, верхній одяг і документи. Пропускали невеликими групами по 30-50 чоловік, розстрілювали і скидали у рів. Поранених і вцілілих добивали поліцаї. Потім трупи присипали землею і продовжували розстріли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трагедію Бабиного Яру покажуть за допомогою віртуальної реальності

На початку жовтня німці повели до яру тих, хто не з'явився за наказом – розстріляли ще близько 17 тис. осіб. При цьому не рахували дітей віком до 3 років.

Розстріли у Бабиному Яру тривали до кінця 1943 року. Нацисти знищили понад 100 тис. людей, переважна більшість з яких були євреями. Окрім них, у яру гинули роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, караїми та всі неугодні окупантам. Після років замовчування та недооцінки трагедії, Бабин Яр перетворився на жахливий символ Голокосту.

До 79-ї річниці трагедії Бібліотека імені Ошера Шварцмана, Київська міська єврейська громада та Український центр вивчення історії Голокосту проведуть прямий ефір. Трансляція розпочнеться 29 вересня о 12:00.

×