У Росії завжди боялися українських патріотів, починаючи від мазепинців, закінчуючи "Правим сектором"

3

Фото: Микола Марченко

У Росії завжди боялися українських патріотів, починаючи від мазепинців, петлюрівців і закінчуючи "Правим сектором".

У курортному Миргороді на Полтавщині презентували книгу-розвідку "Миргородські історичні етюди". Захід провели у міській бібліотеці.

Матеріали книги розкривають невідомі чи маловідомі факти із історії Миргородщини. Полтавський край дав Україні багато визначних постатей: гетьманів, командирів УПА, істориків, письменників.

Протягом багатьох десятиліть діяло табу тоталітарного комуністичного режиму на висвітлення подій українських національно-визвольних змагань 1917– 1921 років. Мало хто знає, що особистим ад'ютантом Головного Отамана армії УНР Симона Петлюри був Олександр Даценко.

"Навродився 25 серпня 1879 року у селі Семереньках Миргородського повіту. Освіту здобув у Великосорочинській вчительській семінарії. Закінчивши 1915 року вчительську семінарію, вступив на юридичний факультет Київського університету Святого Володимира. Але навчання перервав через Першу світову війну. 18-річним вступив до евакуйованої в Полтаву Віленської військової школи. У званнях старшини і підпоручика служив у складі російської армії", – розповідає науковець, автор книги "Миргородські історичні етюди" Людмила Розсоха.

Коли почалася українська революція, то юнак не вагаючись вступив до лав війська УНР, де пройшов шлях від сотника, осавула до підполковника.
Найважливішою віхою його життя стала військова служба під безпосереднім керівництвом Симона Петлюри.

Із 15 грудня 1918 року його призначають старшиною для доручень при Головному Отаманові. А через деякий час Олександр Даценко стає його старшим особистим ад'ютантом.

Спілкуючись із найвищими військовими колами України та маючи доступ до багатьох важливих документів, листування Петлюри, Даценко усвідомлював важливість історичного процесу, котрий переживала країна. То ж намагався фіксувати ці події.

Після поразки української революції у 1920 році разом із Симоном Петлюрою емігрує до Польщі. За деякий час Петлюра переїхав до Франції, а Даценко залишився в Польщі.

У 1926 році він отримує візу на виїзд до Франції. Але звідти надходить звістка про вбивство Симона Петлюри радянським агентом. То ж ад'ютант Петлюри залишився у Польщі.  Жив у Тарнові, Львові, Варшаві, працюючи як історик та журналіст.

Найвагоміша його праця – "Літопис Української революції", два томи якої у 1923 та 1924 роках були видані у Львові. Всього Олександр Даценко планував видати 5 томів цього літопису.  У 1932 році у Варшаві у 13 томі "Праць Українського Наукового Інституту" вміщують його наукову роботу "Зимовий похід" – про один із історичних рейдів Українського війська 1919– 1920 років.

"Олександр Даценко– це дійсно кладєзь знань.У нього є цікава розвідка "Під московським ярмом", а ще цикл матеріалів про повстання Сагайдачного, Залізняка, Тютюнника. І зверніть увагу. Його твори друкували десь по закордонах, але жодна праця не вийшла в СРСР. Так боялися кремлівські тирани правди про Україну, що витравлювали із свідомості людей історичну правду. Ви ж проаналізуйте все, що пов'язано із визвольними змаганням українців , починаючи від доби козацтва. У Росії завжди боялися українських патріотів, починаючи від мазепинців, петлюрівців і закінчуючи "Правим сектором". Істинних патріотів України четвертували, розстрілювали, гноїли по в'язницях, а зараз просто вішають ярлики, щоб лише очорнити прагнення народу жити у вільний, не корумпованій державі", – пояснює історик Андрій Власенко.

×