15 грудня 1934 року чекісти розстріляли 28 людей у підвалі колишнього Інституту шляхетних дівчат Києва. Усіх звинуватили в участі в неіснуючому таємному "Об'єднанні українських націоналістів".
Спочатку обвинувачених було 37 - переважно політичні та громадські діячі, письменники. Майже усі проживали в Харкові, який до червня 1934 року мав статус столиці УРСР. Арештували їх на початку листопада.
Сфабриковані справи розглядала за 2 доби до винесення вироку виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням військового юриста Василя Ульріха.
Окрім участі в націоналістичній організації, представникам інтелігенції закидали прагнення повалити в Україні радянську владу, підготовку терактів та диверсій. Доказами служили зброя та бойові гранати, які ніби то у багатьох "вилучили при затриманні".
Протягом 15-17 грудня чекісти застрелили письменників Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Костя Буревія, Івана та Тараса Крушельницьких, Олексія Влизька та багатьох інших.
9 людей звільнили від вищої міри покарання, але заслали на Соловки. Там майже всі загинули. Серед них були письменник Антін Крушельницький, політик Юліан Бачинський та колишній дипломат УНР Петро Дідушок.
Представники інтелігенції стали першими українцями, знищеними під час масових чисток, розпочатих після убивства першого секретаря Ленінградського міського комітету ВКП (б) Сергія Кірова.
Розстріляних поховали на Лук'янівському цвинтарі. Попри ранні реабілітації, дерев'яний хрест на могилі з'явився лише 18 грудня 1994 року за ініціативи Братства Андрія Первозванного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сандармосі розстріляли 1111 в'язнів
1 грудня 1934 року в СРСР за ініціативи Сталіна прийняли постанову "Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терактів", що започаткувала державний терор. Підставою стало вбивство того ж дня в Ленінграді першого секретаря місцевого обкому партії Сергія Кірова.
Комуніста-високопосадовця вбив пострілом в потилицю дрібний службовець Леонід Ніколаєв. За однією із версій, застав Кірова зі своєю дружиною, а за розсекреченим щоденником, прагнув помститися за звільнення з Інституту історії партії.
Вважають, що постанова від 1 грудня запровадила поняття "терор" в рамки радянського законодавства та стала юридичною основою для майбутнього сталінського Великого терору, жертвами якого стали сотні тисяч людей.
Коментарі