"Надзвичайний церковний собор" у Києві ухвалив рішення про ліквідацію Української автокефальної православної церкви 29 січня 1930-го. Проводився під тиском та за вказівками НКВС.
Саме в цей час проходила сфабрикована органами ОДПУ УРСР справа неіснуючої організації "Спілки визволення України". Окрім українських інтелігентів, політичних діячів УНР, на лаві підсудних "контрреволюціонерів" опинилися і діячі УАПЦ брати Володимир і Микола Чехівські. Їм інкримінували створення "розгалуженої терористичної організації у складі СВУ", яку приховували церквою. Володимир отримав 10 років ув'язнення та 5 років позбавлення прав. Це дало змогу відкрито взятися за УАПЦ. Довершила справу й антирелігійна кампанія більшовиків, пропаганда якої полонила суспільство.
Собор провели у Софії Київській. Не маючи іншого виходу, священники одноголосно ухвалили постанову про повну ліквідацію церкви як "антирадянського осередку". Визнали, що вона "була частиною Спілки визволення України". Постанову, ймовірно, написали чекісти з ДПУ, зачитав її священник Марко Грушевський - родич відомого українського історика та політика.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Застрелили владику української церкви
Сам Грушевський публічно зрікся сану 6 лютого. У пресі з'явилося його повідомлення, очевидно, написане під загрозою втрати життя:
"Я був одним із фундаторів і активних діячів цієї церкви протягом 10 років. Я зазначаю, що УАПЦ зорганізована тоді, коли радянська влада ущент розбила українську контрреволюцію. Це наперед визначило дальшу антирадянську діяльність. Склад керівників УАПЦ та її духівництва цілком відповідав завданню церкви - боротьбі з радянською владою... Я переконався, що релігія взагалі перешкоджає культурному зростанню людности, що вона є знаряддям темряви й контреволюції. Кожна людина, яка чесно думає, повинна боротися з релігією за утворення соціалістичної суспільності. Я зрікаюся свого сану єпископа й священодіяча і пориваю назавжди з релігією, щоб стати корисним громадянином СРСР".
Українську автокефальну православну церкву заснували під час національно-визвольних змагань 1917-1921-х. 1929-го радянська влада оголосила УАПЦ "однією з ланок антирадянського підпілля" та розпустила її наступного року. Визначного українського діяча, митрополита УАПЦ Василя Липківського чекісти розстріляли 27 листопада 1937-го. Напередодні Другої світової війни були ліквідовані майже всі прояви УАПЦ у Радянській Україні. Друге короткотривале відродження церкви відбулося 1942-го. Припинила існування після зайняття території України радянськими військами, проте продовжувала діяльність в еміграції та в діаспорі. Остаточно припинила існування після об'єднавчого собору українських православних церков 2018 року.
3 
1
Коментарі