
12 березня 1965 року 67 студентів факультету журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка підтримали викладача з історії зарубіжної журналістики Матвія Шестопала. Його позбавили посади за звинуваченнями в українському буржуазному націоналізмі.
Шестопал виступав проти русифікації дисциплін та призначення в університет непрофесійних викладачів. На лекціях розповідав про боротьбу українців проти поневолення та порівнював суспільний досвід українців з досвідом іноземних країн. Читав студентам заборонену комуністами літературу. Неодноразово рятував їх від виключення з університету. Самі студенти згадували, що виховував справжніх дисидентів.
Спроби нав'язати українцям двомовність на Республіканській конференції з питань культури української мови 1963 року Шестопал оцінив як елемент політичного підлабузництва, яке принижує націю, а саму теорію двомовності назвав мертвонародженим дитям. А на одному із вечорів пам'яті поета Василя Еллана-Блакитного зазначив, що той знав українську культуру, мову, шанував інші народи і поважав їх культуру, яким і має бути справжній комуніст. Додав, що нині є чимало українців, національна свідомість яких перебуває на рівні клопа. На факультеті почалися виступи студентів.
Саме за це партком прийняв рішення звільнити його з посади викладача.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1965 року мовознавця Святослава Караванського забрали з вулиці в тюрму
Понад половина студентів факультету підписали листа на його захист та погрожували залишити університет. Припинили навчання та розпочали масові протести. За декілька діб інформацію про протести передало радіо "Свобода", а згодом студентів підтримали колишні випускники факультету, які вже працювали журналістами.
Реакція КГБ була миттєва. В університеті більшість студентів змусили познімати свої підписи з листа. Тих, хто відмовився, відрахували за "негідну студента поведінку", але з дозволом працевлаштування. Журналістів же виключили з партії та багатьох позбавили роботи.
Урешті Матвію Шестопалу дозволили викладати в Інституті народного господарства Києва, але лише іноземцям. Окремо він займався літературною діяльністю.
Комуністична система оголосила війну українським дисидентам 1965-го. Арештовували всіх "неблагонадійних". Під час так званого першого покосу за "антирадянську діяльність" позбавили волі понад 20 українських діячів. Майже всіх заслали до трудових таборів.
Коментарі