Вірус герпесу людини 6-го типу поширився серед людей набагато раніше, ніж вважалося раніше, і супроводжує людство тисячі років.
До такого висновку дійшли вчені після аналізу стародавньої ДНК, виявивши прямі генетичні докази присутності вірусу в організмах людей ще в залізному віці, повідомляє Discover Magazine.
У межах дослідження науковці реконструювали стародавні геноми вірусів герпесу людини типів 6A і 6B. Їхні сліди виявили в археологічних рештках із різних регіонів Європи. Отримані дані свідчать, що віруси не лише інфікували людей. У низці випадків вони вбудовувалися в людські хромосоми, починаючи щонайменше із залізного віку.
Результати також показали, що деякі герпесвіруси не просто співіснували з ранніми людьми. Вони стали частиною людського геному та могли передаватися наступним поколінням.
"Сучасні генетичні дані припускають, що HHV-6, можливо, еволюціонував разом із людьми з моменту нашої міграції з Африки. Ці стародавні геноми тепер надають перший конкретний доказ їхньої присутності в глибокому минулому людства", - сказала провідна дослідниця Меріам Гуелліл.
Відомо, що вірус HHV-6B заражає більшість дітей у перші два роки життя. Він викликає дитячу розеолу. Це поширене захворювання, яке супроводжується високою температурою та характерним рожевим висипом.
Після первинного інфікування вірус, як і багато інших герпесвірусів, залишається в організмі в неактивному стані. Особливістю HHV-6A і HHV-6B є здатність інтегруватися в людські хромосоми. Такі зміни можуть передаватися від батьків до дітей. Подібні генетичні вставки виявляють приблизно в 1% людей у світі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стародавні люди дбали про хворих і непрацездатних родичів
Для аналізу дослідники перевірили майже 4 тис. людських останків з археологічних пам'яток по всій Європі. У результаті їм вдалося реконструювати 11 стародавніх геномів вірусу герпесу 6-го типу. Серед них був і найдавніший зразок. Його знайшли в останках дівчини, яка жила на території сучасної Італії між 1100 і 600 роками до нашої ери.
"Хоча вірус HHV-6 вражає майже 90% населення Землі в якийсь момент життя, лише близько 1% є носіями успадкованого вірусу в усіх клітинах організму. Саме ці випадки ми найімовірніше можемо виявити за допомогою стародавньої ДНК, що робить такі знахідки складними", - пояснила Гуелліл.
Науковці зазначають, що отримані дані дозволять простежити еволюцію вірусу герпесу щонайменше за 2500 років. Для цього використовуватимуть геноми від VIII–VI століть до нашої ери й до сучасності.
У Єгипті археологи знайшли велике поховання із 250 саркофагів із муміями, а також схованку з бронзовими статуями.
Знахідка розташована в некрополі Саккара неподалік Каїра.
Мумії добре збереглися.





















Коментарі