Надзвичайні "трійки" НКВС 30 липня 1937-го отримали право виносити смертні вироки "ворогам народу". Тодішній нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов підписав указ N00447. Так було дано старт "великій чистці" 1937–1938 років.
Сталінський терор розпочався з рішення Політбюро на початку липня "Про антирадянські елементи". Усі місцеві органи влади були зобов'язані подати до ЦК 2 списки. Перший - тих, які підлягають розстрілу чи висилці або ув'язненню в таборах. Другий - склад "трійок", які мали це виконувати. До останніх зазвичай входили начальник місцевого НКВС, перший або другий секретар обкому ВКП(б) регіону та прокурор чи його заступник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художників розстріляли за неприйнятні сюжети
"Трійки" розглядали справи за відсутності обвинувачуваних. Протоколи засідання надсилали начальникам оперативних груп НКВС для виконання вироків. Наказ установлював, що вироки за "першою категорією" виконуються в місцях і порядком за вказівкою наркомів внутрішніх справ, начальників обласних управлінь і відділів НКВС із обов'язковим повним збереженням у таємниці часу й місця виконання вироку.
Усього тільки в рамках "куркульської операції" засудили "трійками" 818 тисяч людей, із них до розстрілу - 436 тисяч.
Сплеск репресій почався у першій половині серпня і тривав до жовтня 1938-го. За цей період НКВС арештувало майже 1,5 мільйона осіб. Майже 700 тисяч із них розстріляли. Тобто в середньому по 1000 розстрілів на день.
Українських художників Михайла Бойчука, Василя Седляра, Івана Липківського й Івана Падалку розстріляли в тюрмі НКВД у Києві 13 липня 1937 року. Усі належали до школи бойчукістів.
Коментарі