Шотландський моряк прожив самітником на острові 4 роки і чотири місяці

1 лютого 1709 року команда англійського корабля знайшла на острові Хуан Фернандес у Тихому океані моряка Александра Селкірка. Чотири з половиною роки до того його висадили на безлюдному острові після сварки з капітаном судна, на якому він плавав. Історія життя й порятунку Селкірка лягла в основу книги Даніеля Дефо "Робінзон Крузо".

27-літній шотландець служив боцманом на англійському військовому судні "Сенк пор". Маючи запальну натуру, він постійно конфліктував з капітаном. Після чергової сварки за його ж власним бажанням Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса - 640 км на Захід від узбережжя Чилі). Він прожив на безлюдному острові 4 роки та 4 місяці і згодом послужив прототипом для образу головного героя роману "Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо" Даніеля Дефо. У Александра Селькирка були деякі речі, необхідні для виживання: сокира, рушниця, запас пороху. Страждаючи від самотності, Селькірк звикав до острова і набував поступово необхідні навички виживання. Спочатку його раціон був мізерним - він харчувався молюсками, але з часом освоївся і виявив на острові здичавілих домашніх кіз. Він полював на них, потім приручив і отримував молоко. З рослинних культур їв ріпу, капусту і чорний перець, а також деякі ягоди. Коли одяг зносився, почав виробляти і ши ти козячі шкури. Селкірк збудував собі з дерева дві хатини, щоб не розучитися розмовляти - щодня читав уголос Біблію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За вісім років золотої лихоманки в Каліфорнії видобули чотири тисячі тони золота

Повернувшись у рідне містечко Ларго, Селкірк спершу жив відносно спокійно. Часто відвідував паби, де й розповідав про свої пригоди. Судячи зі спогадів його сучасників, Александр був непоганим оповідачем. Наприклад, сер Річард Стіл у 1713 році відзначав у журналі "Англієць", що "його (Селкірка) дуже цікаво слухати, він тверезо мислить й вельми живо описує перебування своєї душі на різних етапах такої тривалої самоти". Селкірк так і не зміг адаптуватися до нової обстановки. Вступивши до королівського флоту в чині лейтенанта він помер від жовтої гарячки на борту "Веймута" біля берегів Африки у віці 47 років і був похований у морі.

×