Нещодавно археолог Інгрід Ystgaard з Норвезького університету Науки і Технологій виявив, що на момент падіння Римської імперії близько 4 ст. н. е характер війни на території Європи від південних до північних околиць різко змінився. Саме в цей період втрачають своє значення потужні племінні союзи, а разом з цим змінюється і стратегія війни. У ході бойових дій значно зменшилася кількість великих боїв, а на місце їм прийшли "партизанські" рейди з метою захоплення поселень супротивника. Саме в цей період улюбленою зброєю в Європі стає бойова сокира.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На штучному острові в Ірландії знайшли середньовічні предмети
Інгрід Ystgaard пише, що на всій території від Південної Європи і до Норвегії з 400 - 600 року н.е. були дуже поширені окремі невеликі укріплення на пагорбах й інших височинах, їх було легко обороняти, маючи навіть невелика кількість захисників.
Дослідник помітив, що всі ці укріплення проіснували порівняно недовго. Було неясно, чому раптом їх перестали використовувати. Відповідь вчений знайшов, вивчивши близько 100 поховань, що відносяться до періоду 400-500 г.н.е на території сучасної Норвегії. У цей час Римська імперія була ще жива і мала вплив не тільки на свої провінції, але і на територію вільної Німеччини. В руках археолога в основному виявлялося близьке до римського озброєння: мечі, дротики, списи, щити. У могилах датованих 5 в.н.е стали з'являтися сокири.
Падіння Риму відбилося на політичній і економічній ситуації території Норвегії. У цей час були втрачені практично всі економічні зв'язки. Розпалися великі племінні союзи, очолювані єдиними вождями, а з ними стала зникати і тактика ведення бою аналогічна до римської із залученням великих людських мас. Попередньо супротивники обстрілювали одне одного метальною зброєю - дротиками з метою скувати щит супротивника або вивести його з ладу. Потім сходилися, намагаючись зламати лінію побудови супротивника і на заключному етапі, прорвавши побудову, застосовували короткі мечі для рукопашного бою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З кладу до музею: харківські археологи показали що знайшли цього року
На зміну великим вождям прийшла велика кількість "польових командирів". Кожен з них став будувати власні укріплення і збирати навколо себе загони послідовників. Країна занурилася в хаос міжусобної війни. Найдоступнішою зброєю в цей період стала сокира. Вона могла застосовуватися не тільки як зброя ближнього бою, але і як знаряддя, яким можна було при нагоді розкрити будинок ворога.
Період анархії тривав приблизно 150 років. Зафіксовано, що вже в 6 ст. н. е основна частина укріплень на пагорбах була назавжди покинута їхніми мешканцями. Більшість дрібних вождів були, імовріно, переможені, і знову почалася концентрація влади. У той же час сокира залишилася улюбленою зброєю норвезьких воїнів завдяки своїй доступності та багатофункціональності і змогла проіснувати до походів вікінгів.
Коментарі
2