Виставка "Шевченкіана в українській тонкій кераміці", що буде проходити до 20 березня в Національному музеї Тараса Шевченка – це спроба дати загальне уявлення сучасному глядачеві про вітчизняне порцелянове та фаянсове виробництво на прикладі унікального художнього явища в українському декоративному мистецтві – тематичних творів, присвячених Тарасу Шевченку та його творчості. Про це йдеться на сайті Національного музею Тараса Шевченка.
На виставці репрезентовано все розмаїття виробів: декоративні вази, блюда, тарелі, пласти, пластика, подарункові чашки, сервізи, столові набори, сувеніри, що виготовлялися на всесвітньовідомих підприємствах.
Експонуюються переважно унікальні авторські роботи, виконані до ювілейних дат та виставок провідними українськими художниками фарфору і фаянсу: О. Рапай, Б.Сандомирською, Н.Молдаван, О.Сорокіним, М.Тимченко (Київ), П. Іванченко (Полонне), Є. Мандичем (Одеса), К. Цибулевською, О. Ярошем (Довбиш), А. Надуліщевою, В. і М. Трегубовими (Коростень) та ін.
Окремо представлені вироби масового виробництва, те, що називалося "для широкого вжитку". Ці предмети ще й досі можна побачити у використанні в побуті, котрі найбільше виготовлялися на Будянському фаянсовому заводі.
Цікаво та своєрідно шевченкіана втілювалася у фарфоровій пластиці. В 1940–1950–х рр. моделі для Шевченківських бюстів, зазвичай, розроблялися відомими скульпторами. На Баранівському фарфоровому заводі виготовили бюст Т.Г.Шевченка за моделлю скульптора М.Вронського. Представлена шевченкіана у кераміці Балавенського Ф.П., Моісеєнка Д.П.
Окремий зал – меморіальна порцелянова арт–мініатюра. Це – приклад сучасних мистецьких предметів сувенірно–подарункового призначення. Будучи створеною до 200–літнього ювілею Т.Г.Шевченка у 2013 році спеціально для Національного музею Тараса Шевченка, вона стала результатом спільних зусиль співробітників музею, творчої групи української фірми "Аліs – К" та виробничого колективу Довбиського фарфорового заводу.
Колекція складається з кількох тематичних серій. Особливе місце в ній належить скульптурній парі – "Кобзар" та "Дівча" (друга назва "Віночок"), якою у 2012–му році було започатковано порцелянову Шевченкіану ХХІ ст. Завершує проект серія "Кирило–Мефодіївське братство – 1846", що складається з триптиха міні–тарелей із портретами Тараса Шевченка, Миколи Костомарова та Пантелеймона Куліша, а також наперстка з геральдичним картушем.
Експозиція покликана привернути увагу до проблеми майже повного зникнення в Україні порцелянового виробництва, історія якого розпочалася наприкінці ХVIIІ ст. За своє більш ніж 200–літнє існування воно розвинулося в потужну галузь промислового масштабу. У 2000 р. в Україні діяло близько 20–ти фарфорових та фаянсових підприємств, що виготовляли вироби, котрі користувалися широким попитом у нас та експортувалися в різні країни. Серед них – Коростенський фарфоровий завод, що входив у десятку найкращих фарфорових заводів Європи. На сьогодні фарфорового виробництва не технічного призначення в Україні не існує.
3 
1
Коментарі