Московська церква проголосила анафему гетьману Івану Мазепі 12 листопада 1708-го. Відлучили його від церкви, щоб відомстити за союз зі шведами.
Історик Микола Костомаров вважав, що обряд анафеми був написаний царем Петром І. 31 жовтня 1708-го той відправив листа до патріаха до Москви "публічно в соборній церкві прокляття накласти".
За відомостями Лизогубівського літопису, тоді ж були проведені страти українських церковнослужителів, голови яких були вивішені у Глухові на площі.
У Київській лаврі та 20 церквах, побудованих на кошти гетьмана, продовжували зачитувати йому подяку за благодійність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Священик розповів, чи визнають Мазепу святим
У церкві Київського патріархату анафему зняли офіційно 1992-го.
У вересні 2018-го Вселенський патріарх і синод Константинопольської церкви зробили заяву, що вони ніколи не визнавали канонічною анафему на Івана Мазепу. Її наклали суто з політичних мотивів.
2 листопада 1708-го російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин і зруйнували її.
Під час Північної війни гетьман України Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Мазепа залишив для оборони Батурина близько 8 тис. вояків на чолі з полковником Дмитром Чечелем і гарматним осавулом Фрідріхом Кенігсеком. Вони мали не впустити до міста московитів.
Коментарі