Ексклюзиви
середа, 28 жовтня 2020 12:17

Розстріляли захисника пам'яток культури

Розстріляли захисника пам'яток культури
Федір Ернст написав десятки монографій з історії української культури, архітектури та мистецтва. Формував тематичні виставки київських музеїв, збільшував фонди установ

Історика та мистецтвознавця Федора Ернста розстріляли чекісти НКВД в Уфі 28 жовтня 1942 року. Звинуватили у шпигунстві на користь Німеччини.

Чоловік народився 1891 року в Києві, у родині німецького колоніста. З початком Першої світової війни його заслали до Сибіру як неблагонадійного. До столиці повернувся 1917 року. Разом з істориком мистецтва Григорієм Павлуцьким працював у Генеральному секретаріаті освіти Центральної Ради. Захопився українською архітектурою та мистецтвом. У період національно-визвольних змагань входив до декількох пам'яткоохоронних комісій, писав власні дослідження.

Із встановленням радянської влади працював у відповідних відділах київських інститутів. Займався організацією музеїв та картинних галерей, у яких згодом працював і сам. Здійснював етнографічні експедиції для вивчення пам'яток української культури. Розробив детальний путівник по Києву. 1930 року попри заборону влади брав участь у роботі міжмузейної комісії, що мала на меті збереження храмів та їх начиння від нищення більшовиками і так званими безбожниками. За 2 роки на нього та ще 21 вченого завели оперативні справи, встановили стеження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сандармосі розстріляли 1111 в'язнів

1933 року Ернста звільнили зі Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка. Заклад оголосили осередком націоналістичних сил. На допитах Ернсту закидали контрреволюційні дії, а згодом засудили до 3 років таборів. Покарання відбував на будівництві Біломор-Балтійського каналу, де помирали тисячі людей. В селищі Повенець створив Музей історії каналу.

Після відбуття покарання працював заступником директора Казахської національної галереї, пізніше працював у Башкирському державному художньому музеї.

1941 року його заарештували в Уфі. Назвали німецьким шпигуном і призначили вищу міру покарання.

У липні 1933 року радянські керівники Сталін, Ворошилов і Кіров пароплавом покаталися щойно відкритим Біломорсько-Балтійським каналом. А вже за рік у Союзі почали вести мову про проєкт реконструкції найвеличнішої будови тогочасної радянської доби. Канал виявився вузьким і мілким. За підрахунками істориків, на його будівництві загинули 250 тисяч людей. Очікуваного економічного зиску з побудови 226-кілометрового каналу немає й досі. Існує думка, що будівництвом каналу Сталін хотів увічнити себе за прикладом східних тиранів.

Зараз ви читаєте новину «Розстріляли захисника пам'яток культури». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути