27 квітня 1929 року в Черкасах чекісти розстріляли холодноярського отамана 42-річного Якова Щирицю - "Мамая". Про його колишню антирадянську діяльність радянські карні органи повідомила перша дружина.
Яків Щириця народився 1887-го на Черкащині. До початку Першої світової війни працював сільським учителем. 1917 року закінчив Київську військову школу зі званням прапорщика. Брав участь в українізації армії. Приєднався до української партії соціалістів-революціонерів.
1919-го, під час наступу "білих" військ Антона Денікіна, пішов у підпілля. Очолив загони самооборони декількох сіл Чигиринського повіту, названі Білоярським полком - разом до 150 повстанців. Мали жовто-блакитне знамено з написом: "Хай живе Україна". Боролися з денікінцями, потім з більшовиками та загонами анархо-комуніста Свирида Коцура. Щириця став одним із отаманів Холодноярської республіки. 1921-го об'єднався із загонами отаманів Мефодія Голика-Залізняка та Герасима Несторенка-Орла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Києва увійшли з гаслом "Смерть украинцам"
У ті ж роки чекісти планували ліквідувати Холодний Яр. Підготували спецоперацію, сутністю якої стала "амністія". Її обіцяли надати усім повстанцями й отаманам, які здадуться добровільно. Части погодилася та здалася більшовикам у селі Жаботин. За однією версією, серед них був і Щириця. За іншою, йому вдалося підробити документи та легалізуватися в Радянській Україні. Адже багатьох отаманів стратили вже наприкінці 1921 року.
У мирні часи Щириця навчався на історичному факультеті Катеринославського інституту народної освіти. Потім викладав у Дніпропетровському землевпорядному технікумі. На цій посаді і був заарештований за доносом колишньої дружини.
У Шевченківському окрсуді Щирицю назвали винним в організації повстанського руху проти радянської влади. Призначили вищу міру покарання без конфіскації майна. Перед розстрілом Щириця сказав:
"Доживете, привітайте від мене вільну Батьківщину. Для неї, невільної, я зробив що зміг".
Холодноярську республіку більшовики остаточно ліквідували 1922 року. Цьому сприяли перемога над білогвардійцями, махновцями та завершення війни з поляками. Останніх отаманів і козаків арештували у вересні. Чекісти заманили їх на псевдозбори у Звенигороді, на яких наче мали обговорювати організацію всеукраїнського антибільшовицького повстання.
2 лютого 1923 року надзвичайна сесія Київського губернського революційного трибуналу засудила повстанців, а також старшин армії УНР, сотників Січових стрільців до розстрілу з конфіскацією майна. Не бажаючи покірно очікувати смерті, всі вирішили будь-що чинити опір.
9 лютого 1923-го в Лук'янівській тюрмі Києва почалося повстання в'язнів з Холодного Яру. Вони захопили зброю і 4 год. відбивалися від чекістів і солдатів.
2 
1
Коментарі