Як відзначають експерти, останнім часом у польсько-українських відносинах відчувається помітне похолодання.
Дискусії, що відбуваються нині у колах інтелектуалів, громадських діячів та політиків, насамперед, стосуються питань історичної пам'яті. Наріжним каменем тут постає Волинська трагедія - етнічна чистка між польським та українським населенням з лютого 1943-го до лютого 1944 років. Унаслідок конфлікту загинули щонайменше 35 тис. поляків і декілька тис. українців (згідно з українськими даними) та 50-100 тис. поляків і 2-3 тис. українців (згідно з польськими). 73-ті роковини Волинської трагедії цьогоріч спровокували багато контраверсій та звинувачень.
Події 1943-1944 років, як національна трагедія активно культивувалися польськими політиками та ЗМІ впродовж існування Третьої Речі Посполитої. Втім, попри нещодавні взаємні вибачення польської та української еліт, баталії тривають.
"Польський Сенат протестує, аби Сейм постановив 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого воїнами УПА до жителів Другої Речі Посполитої. За ухвалу резолюції проголосували 60 сенаторів, 23 були проти, 1 утримався.
Постанова зумовила гостру дискусію в Сенаті. Проти неї виступили представники опозиції, стверджуючи, що вона може призвести до серйозних політичних наслідків. З ініціативою, яка спрямована на вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії та визнання її геноцидом, виступає партія PiS ("Право і справедливість")". Повідомяляє джерело Sputnik Polska.
За словами сенатора Богдана Кліха, Росія тільки й чекає, поки знову між Польщею та Україною з'явиться прогалина, аби її заповнити.
"Немає незалежної Польщі без незалежної України", – сказав Кліх. "Постанова призведе до націоналізму. Ми не повинні її приймати", – заявив віце-спікер Сенату Богдан Борусевич. Повідомляє Wpolityce.
7 липня Московський просп. у Києві перейменували на честь Степана Бандери. Вул. Генерала Ватутіна може отримати ім'я Романа Шухевича. Обговорення київських перейменувань та визнання Волинської трагедії геноцидом відбувалися у різних країнах одночасно. Київські зміни викликали у польській пресі відповідну рефлексію:
"За кілька днів до річниці "кривавої неділі" - кульмінаційної точки Волинської трагедії, злочинів вчиненими українськими націоналістами до польського населення, КМДА вирішила назвати одну з найважливіших вулиць міста в честь Степана Бандери." Йдеться в Kresy.24.
Ірина Шелепова з Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету коментує рішення Сенату: "Це лише одна з багатьох неприємних подій за останні тижні у польсько-українських стосунках. PiS ("Право і Справедливість"), балансуючи між різними групами інтересів, загнали себе у глухий кут. З одного боку, мешканці Східних Кресів вимагають вшанувати пам'ять загиблих родичів і визнати події на Волині геноцидом, як "ПіС" і обіцяв під час передвиборчої кампанії. З іншого боку, влада не хоче брати відповідальність за погіршення стосунків з Україною, адже, як постійно наголошує, сильна і незалежна Україна – це запорука безпеки всієї Європи. Антиукраїнські настрої у Польщі підігріває не міфічна рука Росії, а цілком реальні рішення української влади. Зокрема, перейменування Московського проспекту на честь Степана Бандери. Це сприяє закріпленню стереотипу про панування радикального націоналізму в українському суспільстві."
Вчора у Львові відбулося засідання круглого столу істориків та громадських діячів "Польсько-українські відносини сьогодні: провокації, виклики та пошук порозуміння" учасники написали звернення до Вищих органів влади в Україні, а також до Сейму Республіки Польщі. У зверненні історики та активісти запропонували створити експертну групу з істориків пошуку польсько-українського порозуміння, профінансувати дослідження україно-польських відносин та збереження української національної пам'яті.
Учасники також висловили ініціативу з приводу визнання факту окупації українських земель у ХХ ст. та прийняття закону України про депортацію українців Закерзоння 1944-1951 років. Особливу увагу учасники засідання приділяють щодо звернення належної реакції на прояви ксенофобії до українців на території Польщі та в інших країнах.
2 
35413