Командира Жидівського куреня УГА Соломона Ляйнберга засудили до розстрілу 3 жовтня 1937-го. Чоловік відзначився у боях з поляками та більшовиками.
Під час першої світової війни служив в австро-угорських військах. Із проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки очолив єврейську міліцію в Тернополі.
Згодом призначений командиром Жидівського пробойового куреня з 1,2 тис. вояків. Його створили в червні 1919-го у розпалі Чортківської наступальної операції українських воїнів проти поляків. Наступного місяця "армію Ляйнберга" перекинули на більшовицький фронт. Вони атакували підконтрольне червоним селище Михальпіль - тепер Хмельницької області, захопили у полон весь більшовицький гарнізон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці провели вдалий контрудар
Воював із більшовиками під Хмельницьким, Вінницею, Бердичевом, Фастовом. Жидівський курень став одним із перших, що ввійшов у передмістя Києва разом із частинами УНР у серпні 1919-го. Ляйнберг утримував станцію Святошино, але довелося здати позиції. Командування УГА, що зайняло Київ одночасно із білогвардійцями Антона Денікіна, здало місто ворогу - ця подія відома як "Київська катастрофа". Згодом Ляйнберг очолював свій курень уже в Червоній Галицькій армії, пізніше став офіцером Червоної Армії.
1937-го його розстріляють за участь в українському визвольному русі. Саме тоді проходили сталінські репресії проти вищого офіцерства СРСР.
Білогвардійці влаштували єврейський погром у Фастові 23 вересня 1919-го. У місті загинуло близько 700 осіб. Цього ж дня Директорія УНР і уряд ЗУНР ухвалили рішення розпочати воєнні дії проти армії Антона Денікіна.
4 
1
Коментарі