Похід за легалізацію Української греко-католицької церкви провели у Львові 17 вересня 1989 року. Також мешканці і гості міста вшанували пам'ять жертв сталінського терору та анексій.
Того числа комуністична влада планувала відзначити 50-ту річницю "возз'єднання Західної України з Радянською". Усі обкоми партії мали організувати святкові урочистості у великих містах. Утім, мешканці та гості Львова взяли дійство в свої руки.
Розпочалася велика маніфестація за легалізацію УГКЦ, що перебувала у підпіллі з 1946 року. О 10:00 ранку 38 священників розпочали божу службу. Незабаром зачитали звернення до генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова з вимогою легалізувати церкву.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правив службу сидячи: в музеї показали Євангеліє, жезл і посуд митрополита Шептицького
Після цього мирна демонстрація рушила до площі Святого Юра. Люди тримали національні прапори і плакати із написами "Легалізацію греко-католицької церкви в Україні", "17 вересня - День окупації совітами Західної України", "17 вересня - День трауру" тощо. В акції брали участь 150 - 300 тис. українців.
Увечері люди на вулицях і в будинках запалили свічки у пам'ять за загиблими від радянських репресій 1939 року і вперше сформували "живий ланцюг". Священники провели молебень. Ні комуністична влада, ні міліція, ні навіть армія, яку пригнали до околиць міста, не змогли зупинити дійство.
8 березня 1946 року у соборі Св. Юра у Львові розпочався контрольований Кремлем Львівський уніатський церковний собор.
На ньому під тиском комуністичного режиму ухвалили рішення про ліквідацію Брестської церковної унії, розрив з УГКЦ з Ватиканом і об'єднання з Російською православною церквою. Головою собору призначили Гавриїла Костельника. Органи НКДБ у квітні 1945 року призначили його адміністратором Львівської архієпархії.
Коментарі