6 грудня 1917 року французький військовий корабель "Монблан", завантажений вибухівкою, зіткнувся з норвезьким судном "Імо". У канадському порту в місті Галіфакс стався найбільший вибух у доатомну еру.
За офіційною статистикою, в катастрофі загинуло 1963 людини, близько 2 тис. зникло безвісти, більше 9 тис. поранено.

25 листопада 1917 року вантажний корабель "Монблан" французької компанії Générale Transatlantique завантажив на борт у порту Нью-Йорка 2300 тонн пікрінової кислоти, 200 тонн тротилу, 10 тонн піроксіліну та 35 тонн бензолу.

5 грудня судно прибуло у Галіфакс, де формувались конвої для переходу через Атлантику. При заході у порт о 7-й ранку, норвезьке судно "Імо" протаранило корабель "Монблан".
У результаті зіткнення вогненебезпечний бензол розлився по палубі та загорівся від випадкової іскри. Стовп вогню піднявся на висоту 100 м. Команда з 40 чоловік залишила корабель, кинувши його напризволяще. Некерований "Монблан" став дрейфувати в бік берега та зіткнувся з дерев'яним пірсом.

О 9-й ранку того ж дня стався вибух неймовірної сили. Стовп диму піднявся на висоту понад 6 км, об берег ударила хвиля висотою 18 м. Рештки судна згодом знаходили за 20 км від порту. Корабель "Імо" відкинуло на мілину.
Вибух зруйнував припортовий район міста площею 160 га. Вцілому в Галіфаксі було знищено 1600 будинків і 12 тис. — пошкоджено. В трьох міських школах з 500 учнів вижило лише 11. Загинули також люди, що зібрались у порту подивитись на палаючий корабель, під уламками замерзли сотні поранених, у пожежах, що тривали кілька днів, заживо згоріли люди.

Люди, які спостерігали за пожежею з вікон своїх будинків були осліплені. Сам вибух було чути за 300 км від його епіцентру.
Рятувальні операції ускладнилися снігопадом, який почався в Галіфаксі того дня. Місто вкрило шаром снігу висотою до 40 см.

13 грудня 1917 року в уцілілому будинку суду Галіфаксу почалось слухання справи щодо вибуху на "Монблані". Винними визнали капітана "Монблана" Ема Ле Медека, місцевого лоцмана Френсіса Меккі й офіцера Канадського флоту Фредеріка Ваята, відповідального за безпеку в порту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заборонили опалювати будинки вугіллям
Однак наступного року Верховний суд Канади звільнив капітана та лоцмана. Судді прийняли рішення, що обидва судна були однаково винні в інциденті, оскільки проводили непередбачувані маневри в акваторії порту.

У 1994 році група зі 130 спеціалістів провела аналіз вибухів, які стались у доатомну еру з вини людей. Вибух у Галіфаксі визнали найстрашнішим за п'ятьма основними критеріями — кількістю жертв, силою вибуху, кількістю вибухової речовини, радіусом руйнацій і матеріальними збитками.
6 серпня 1945 року американський бомбардувальник Б-29 "Енола Гей" скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тис. людей, більше 200 тис. отримали радіоактивне зараження.
Коментарі