Уряд УРСР прийняв таємну постанову "Про порядок використання земель і майна, залишених після виселення сімей націоналістів і бандитів" 15 жовтня 1947-го. Стосувалася Західної України. Документ легалізував грабіж українців на користь радянських колгоспів і пропагандистських установ.

Для конфіскації майна КП(б)У виділяла робітників із місцевого активу та співробітників МДБ. Вони складали акти, в яких описували все майно. Окрім звичайних матеріальних цінностей - будівель, меблів, коштовностей, туди входили і результати сільськогосподарської праці. Вартість вказаного майна оцінювалась у грошовому еквіваленті. Тоді готові акти розглядали та колегіально вирішували питання про використання вкрадених речей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні живе приблизно 2,5 млн нащадків переселенців із Закерзоння

Частину будівель перетворювали на школи, лікарні, притулки. Більшість - на клуби, ідеологічні хати-читальні, кооперативи. Решту віддавали бідноті під проживання.

Промислові підприємства переходили у власність колгоспів. Туди ж йшла і земля, сільськогосподарська техніка, посіви та худоба.

Майно передавалося на використання безстроково. Але його вартість мали відшкодувати державі протягом 5 років. Щодо худоби, то протягом 3 років.

Наркому внутрішніх справ УРСР Тимофію Строкачу ставили завданням забезпечити охорону майна. Мав виставити комендантів для контролю над "охоронцями здобутої власності", які грабували його. У свою чергу, це робили і коменданти.

Менше ніж за тиждень після прийняття постанови розпочнеться найбільша в історії депортація жителів Західної України.

×