Військо Запорозьке з ініціативи гетьмана Івана Виговського уклало з Річчю Посполитою Гадяцький договір 16 вересня 1658 року. Угода передбачала входження до Республіки Обох Націй третього рівноправного суб'єкта - Великого Князівства Руського.
Перед тим Виговський видав маніфест, у якому окреслив причини розриву України з Московією. На переговорах із поляками українську сторону представляли магнат Юрій Немирич і генеральний писар Павло Тетеря. Польську - урядник Казимир Євлашевський.
Окрім утворення у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств Великого Князівства Руського, угода передбачала скасування Берестейської церковної унії та зрівняння православних у правах із католиками. Законодавчу владу у князівстві мали здійснювати народні збори, а виконавчу – гетьман, якого обирали на довічний термін козаки, шляхта й духовенство, а затверджувати мав король. Гетьман мав право чеканити власну монету і отримував титул першого воєводи київського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гетьман Виговський зрікся булави
Угода підтверджувала усі права і вольності козацтва. Реєстр мав складатися з 60 тис. козаків і 10 тис. найманців. Війська Польщі та Литви не мали права перебувати на теренах князівства без узгодження із гетьманом, а у випадку воєнних дій переходили під його командування.
За Києво-Могилянським колегіумом мали закріпити статус академії. Передбачалося відкриття нової академії та декількох навчальних закладів і друкарень.
Сейм Речі Посполитої ратифікував угоду, втім, депутати внесли деякі кардинальні зміни. З угоди вилучили пункт про скасування Берестейської церковної унії. Право обирати гетьмана переходило до короля, а старій шляхті і магнатам мали повернути земельні володіння, втрачені за часів національно-визвольної війни. Реєстр мав складати 30 тис. козаків. З остаточної редакції зник і термін "Велике князівство Руське".
Угода викликала негативну реакцію серед козаків, які не розуміли подібного союзу. Не влаштовувала вона й населення. Крім того, Московія назвала Виговського зрадником і розпочала проти Гетьманщини військові дії.
Іван Виговський народився близько 1610 року. Походив із православного шляхетського роду. Родинне гніздо – село Вигів Овруцького повіту Київського воєводства. Закінчив Київську братську школу, служив у луцькому та київському судах, згодом поступив на службу до коронного війська. У першій половині 1630-х одружився зі шляхтянкою Яблонською з Київщини.
У травні 1648 року у складі загону великого гетьмана коронного Миколи Потоцького ротмістр Іван Виговський вирушив проти повсталих козаків Богдана Хмельницького. У битві на Жовтих Водах поранений потрапив у полон до кримських татар, звідки його визволив гетьман Хмельницький. Сучасники-недоброзичливці стверджували, що виміняв його на кобилу. Бранець присягнув на вірність гетьманові. Попервах Виговський служив у нього "покоєвим писарем" – особистим секретарем. Наприкінці 1649 року став генеральним писарем Війська Запорозького.
9 
35413
Коментарі