Ексклюзиви
Пʼятниця, 30 жовтня 2020 11:09

Політв'язні провели акцію у місцях позбавлення волі

Політв'язні провели акцію у місцях позбавлення волі
30 жовтня відзначали День політв'язня СРСР Фото: "Меморіал"

В'язні мордовських, пермських таборів та Володимирської тюрми вперше відзначили голодуванням День політв'язня СРСР 30 жовтня 1974 року. Протестували проти політичних репресій в країні та нелюдського поводження з ув'язненими.

Масове дострокове звільнення людей з таборів ГУЛАГу відбулося ще після смерті Сталіна. Втім, навіть за 10 років після XX з'їзду ЦК КПРС тисячі політв'язнів продовжували залишатися у трудових таборах за "особливо небезпечні державні злочини". Тоді ж в СРСР зароджувався правозахисний рух. Матеріали про в'язнів та їхнє становище активно публікували у самвидаві.

Протидіяти цьому вирішили у КГБ. Спочатку залякували дисидентів, а згодом почали саджати їх у ті ж табори. Там нові політв'язні відстоювали власні та чужі права.

Протягом 1973-1974 років таборами прокотилася хвиля протестів. Відбувалися масові забастовки, в'язні писали листи, заяви, давали інтерв'ю. Розширювалась і мережа самвидаву. Однак влада не бажала визнавати людей "політв'язнями". Тоді вирішили піти на великий протест.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повстання в'язнів придушили танками

Його ідеологами стали в'язні, українець Олексій Мурженко та росіянин Кронід Любарський, які зустрілись у березні 1974 року в містечку Барашево, в табірній лікарні Дубравлагу. Таємні переговори вели під час 30-хвилинних прогулянок біля медичного бараку. Для проведення Дня політв'язня вирішили обрати нейтральну для усіх національностей дату.

Згодом виробили проєкт статуту політв'язня та сформували ряд вимог, зокрема визнати статус політв'язня, відокремити їх від кримінальників, скасувати примусову працю, обмеження у листуванні, передачі посилок, забезпечити повноцінне медичне обслуговування, збільшити кількість побачень із родичами та друзями, забезпечити можливість творчої роботи митцям, науковцям, літераторам, дозволити говорити рідною мовою та реєструвати шлюби.

Запланована акція відбулася саме 30 жовтня. Їй сприяла й адміністрація таборів, яка, підозрюючи підготовку протесту, розкидала в'язнів по різних таборах - так інформація поширилась швидше. Перед голодуванням родичі політв'язнів отримали приховані у сувенірних дошках листи із записами свідчень про становище у таборах.

Того ж дня у Москві відбулась пресконференція, організована фізиком Андрієм Сахаровим та Ініціативною групою захисту прав людини. Про акцію повідомили західних кореспондентів.

З того часу 30 жовтня відзначали як День політв'язня СРСР та День пам'яті жертв політичних репресій.

В Україні ж День пам'яті жертв політичних репресій відзначають щорічно у третю неділю травня. Цьогоріч пам'ятний день припав на 17 травня. Згадували загиблих від терору, організованого радянською владою.

Масштабну кампанію зі знищення неугодних людей розгорнули з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна 1937-38 років. Вона отримала назву "Великий терор". У той час на території УРСР, за оцінками істориків, засудили близько 199 тис. осіб. Більшість з них розстріляли, а решті поламали долю в таборах.

19 травня 1938 року відбулася найкривавіша ніч у Києві – у в'язницях НКВС розстріляли 563 людей. Розстріли, як правило, проводилися на подвір'ях в'язниць, у підвалах або безпосередньо перед похованням. Найбільшим відомим місцем масового поховання жертв комуністичного тоталітарного режиму в Україні є Биківнянський ліс під Києвом.

Зараз ви читаєте новину «Політв'язні провели акцію у місцях позбавлення волі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1205
Голосування Що будете робити у карантин вихідного дня?
  • Те саме, що завжди. Карантин - неефективний
  • Проведу час з користю вдома
  • Якщо все закрите - гулятиму на природі
  • Пообідаю у "Велюрі" Миколи Тищенка
  • Який такий карантин вихідного дня? Вперше чую
Переглянути