У селі Берестовець - тепер Костопільський район на Рівненщині, у 1920-1930 роках діяла відома у Європі базальтова копальня.
Перші поклади базальту в Берестовці були виявлені ще в ХVІІІ столітті. Відомості про кам'яні копальні припадають на 1835 рік. Особливу увагу на видобуток базальту в регіоні звернули увагу польські інженери в міжвоєнний період.
Головними причинами активного видобутку базальту в Берестовці було прокладення вузькоколійки з Берестовця до Костополя в 1929 році. Все це створило ідеальні умови для експорту базальту.
Gazeta.ua пропонує переглянути раритетні світлини копальні в Берестовці, які сьогодні знаходяться у власності Польської академії наук. Вони датовані 1928 роком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жило волинське місто у 30-х роках під владою Польщі - добірка фото
90 років тому на кар'єрі нараховувалось до 500 робітників. Оборот видобутку базальту становив щомісяця до 10 тис. тон каменю. Річна вартість продукції складала величезну суму на той час – 1,4 млн злотих.
Саме берестовецьким базальтом вимощені вулиці європейських столиць Парижа, Люксембурга та Женеви.
Радянський фотокореспондент Всеволод Тарасевич у 1970-х роках зробив серію фотографій колгоспу у Жовківському (тодішньому Нестеровському) районі Львівської обл.
Тарасевич працював у газетах "Зміна" і "Ленінградська правда". Став одним з перших радянських фотографів, які знімали в кольорі.
3 
1
Коментарі