Українці святкували Великдень кілька днів, бо для них це було найголовніше свято в році.
Про це Gazeta.ua розповіла етнолог і популяризатор української культури Олена Щербань із Полтави.
"Святковий обід починали тільки після освячення в церкві продуктів. Спочатку смакували паскою, яйцем, потім хроном, цибулею, часником для міцності здоров'я, а на завершення йшло сало і ковбаса. Крихти із пасочки несли курям, щоб добре неслися. Шкаралупу від яєць спалювали в печі. Взагалі із освяченими справами поводились дуже обережно", - розповіла історик.
На думку етнолога, спочатку краще прийняти гостей у власній оселі, а потім йти в гості.
"Рідня у такі великі свята спілкувалась і проводила час разом. Збирались у голови роду, приходили куми, дарували всім гостям паски. Окремо залишали паски, які використають через тиждень на поминальні дні".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно провести Чистий четвер: прикмети та традиції.
Після Великодня святкували ще три дні - до середи співали і гралися.
"Понеділок називався обливальним, тому проводили всі водні процедури для очищення тіла. Ці три дні були дуже важливі для молоді. Співали гаївки, славили весну, адже вважалось, що після Великодня вже буде тепло. Грали у навбитки, тобто випробовували в кого міцніша шкарлупа у фарбованих яйцях. Переможець міг назбирати їх цілий кошик. Хлопці знайомились і спілкувались із дівчатам, спільно жартували і грали. Весна була для любові, літом стосунки у пари розвивались, а от восени організовували весілля. За українською традицією, шлюб мав формувати міцну і сильну родину, тому до цього ставились дуже серйозно і відповідально. Предки були глибоко віруючими, тому пару вибирали один раз на все життя".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:"Пекли паски, мились в річці і смажили сіль" - розповіли про традиції в Чистий четвер.
В суботу перед Великоднем не працювали і не їли жодних страв. Молилися і готувались до церковної служби. Загалом до Великодня українці готувались за кілька тижнів. Прибирали двір, ремонтували меблі і готувались до святкового столу.
2 
1
Коментарі