понеділок, 14 травня 2018 23:40

Перший українець у міжнародному ПЕН-клубі мав прізвисько "Леопард"

Перший українець у міжнародному ПЕН-клубі мав прізвисько "Леопард"
Виставка "На горі. Ігор Костецький і доба "мистецького безвізу" пройде у Музеї книги і друкарства України 15 травня - 7 червня Фото: facebook.com/Books.and.Printing.Museum

Виставку "На горі. Ігор Костецький і доба "мистецького безвізу" відкриють у Музеї книги і друкарства України 15 травня о 18.30. Ігор Костецький (1913-1983) був першим українцем-членом Міжнародного ПЕН-клубу.

Він не міг пристосуватися до насаджуваного в УРСР образу. Прагнув свободи і знайшов її лише у німецьких таборах переміщених осіб. Тут еміграційне середовище вважало його диваком-експериментатором, котрий творить незрозумілі новели і драми. Після несприйняття він продовжував писати українською в шухляду та німецькою для театральних і радіовистав. Усе, що залишалося європейському письменнику з іменем Eaghor G. Kostetzky та прізвиськом "Леопард" – стати містком між українською та світовою літературою. Створив більше 35 унікальних книжок у видавництві, названому на честь вінницької "дачі Костецьких" - "На горі".

Виставка "На горі" пропонує поринути у мистецький світ однієї з найзагадковіших постатей української літератури ХХ століття – рятівника Гребінчиного перекладу "Гамлета", творця дражливих "камбрбумів", сюрреаліста й експресіоніста європейського масштабу. Він легко знаходив мову зі Станіславом Єжи Лецом, Казиміром Едшмідом чи Езрою Павндом. Історія Костецького доводить повноцінне існування "мистецького безвізу" для українців. Його можливостями зуміли скористатися лише одиниці.

На виставці представлені раритетні видання "На горі", унікальні архівні документи, світлини, малюнки та образи, що супроводжували Костецького упродовж життя. Музейний проект передбачає лекції і читання, покликаними відкрити широкий мистецький кругозір європейського за духом українця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Покажуть раритетні українські книги, видані в Німеччині

Серед організаторів виставки Музей книги і друкарства України, Національний університет "Києво-Могилянська академія", Інститут літератури імені Т. Шевченка НАН України, фестиваль "Острів Європа" та Український центр Міжнародного ПЕН-клубу.

Ігор Костецький знав, що діяльність Міжнародного ПЕН-клубу як письменницької правозахисної організації була в СРСР заборонена. Офіційно український ПЕН-клуб було створено у 1989 році – під час горбачовської "перебудови". Проте активна діяльність розпочалася фактично у 2010 – з обранням нового керівництва на чолі з відомим філософом, есеїстом та правозахисником Мирославом Мариновичем. 2014 року організацію очолив письменник і публіцист Микола Рябчук. Серед пріоритетів Українського центру Міжнародного ПЕН – обстоювання свободи слова та вираження, підтримка міноритарних мов і культур, протистояння російській дезінформації, захист українських політв'язнів у Росії та окупованому Криму.

Виставка "На горі. Ігор Костецький і доба "мистецького безвізу" діятиме до 7 червня. 14-26 червня перебуватиме у Літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського у Вінниці.

Ігор Костецький народився 14 травня 1913 року у Києві в сім'ї оперного співака В'ячеслава Мерзлякова і чиновниці Наталії Костецької. Його записують Ігорем, але вдома називають Юрком.

У 1919-му Мерзлякови переїжджають до Вінниці. Оселяються на староміській дачі діда Валер'яна, що він побудував за ескізом друга, художника Василя Кричевського.

Ігор костецький закінчує українську трудову школу в Києві, після неї — водний технікум. Із 1933-го вчиться в Ленінграді у творчій студії при Великому драматичному театрі. За два роки починає навчання у Російському інституті театрального мистецтва в Москві. Протягом двох років керує роботою драмгуртка в Пермі.

Зараз ви читаєте новину «Перший українець у міжнародному ПЕН-клубі мав прізвисько "Леопард"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути