Юнкер Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького у Києві Матвій Данилюк брав участь у бою біля станції Крути на Чернігівщині 29 січня 1918-го.
Про це написала газета "Волинь" у серпні 1992-го. Тоді ж він брав участь у марші ветеранів визвольного руху в Україні, який проходив у Києві.
Жив і помер на 103 році життя у селі Ватин Горохівського району на Волині. Похований на сільському цвинтарі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Крути - бій за майбутнє" - 100 років тому відбулася історична битва
Командир бою Аверкій Гончаренко у спогадах написав, що втрати сягали "до 250 юнаків, одна чота (до 30 людей - Gazeta.ua) студентів і 10 старшин". Але він не зазначив, скільки вояків вийшли із бою живими.
Дослідники встановили близько 40 учасників бою під Крутами, які вижили. Більшість з них померли протягом 1970-1980-х США та європейських країнах.
На українських землях залишилося жити 9 осіб. 1920-30-ті пережили троє. Крім, Матвія Данилюка - Юрій Вороний і Валентин Отамановський. Вороний працював лікарем і здійснив першу пересадку органу людині. Помер 1961-го у Києві. Отамановський досліджував історію та право ХІІІ-ХІХ ст., створив музей Михайла Коцюбинського у Вінниці, викладав іноземні мови у вишах Казані, Ташкента, Краснодара і Харкова. Помер 1964-го.
29 січня 1918-го відбувся бій під Крутами. Тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва" у кількості близько 400 вояків.
У середині січня 1918-го петроградський Раднарком розгортає повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Радянськими загонами командує Михайло Муравйов. На їхньому шляху, на північно-східному кордоні УНР стоять юнкери 1-ї Української юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького. Вони звертаються по допомогу до студентів.
5 
1
Коментарі