У нещодавно відкритих архівах виявлено телеграму наради польського вищого військового командування від 15 березня 1939 року.
Учасниками наради були начальник Генерального штабу Війська польського генерал Стахевич, а також генерали Фабрици та Борута-Спєхович. Обговорювався стан справ на польсько-чехословацькому кордоні. Серед іншого йшлося про те, що у результаті угорського наступу на Карпатську Україну (у документі – Русь), підрозділи січовиків можуть вимушено переходити кордон із Польщею. Пише Остап Козак для КП ЛОР "Доля".
У зв'язку із цим, начальник генштабу ген. Стахевич озвучив наказ маршала Польщі Ридз-Сміглого відкривати вогонь проти українських січовиків та не брати їх у полон. У відповідь ген. Борута-Спєхович заявив про готовність виконати наказ. Даний документ підтверджує відповідальність вищого військового керівництва Другої Речі Посполитої у розправах над січовиками Карпатської України – галичанами.
Як відомо, 18 березня 1939 року польські військові на Верецькому перевалі полонених розстріляли бл. 500-600 січовиків Карпатської України.
Документ 1. Переклад з польської мови.
ТЕЛЕГРАМА
Прийнята із… Стрий
Дня …15\ІІІ 1939 р.
О год. …22..хв
Підпис (нерозб)
Розмова 15\ІІІ
Год. 22.55
"Ген. Борута на зв'язку ?=
Ген. Фабрици тут +
.+Ген. Стахевич тут
.+Пан генерал Фабрици цікавився, вилучену у роззброєних чеських підрозділів зброю треба відправляти вагонами, чи зберігати на складах. Звичайно, що її необхідно відбирати і складувати, а не надсилати транспортами разом із чехами.
Чи багато їх вже перетнуло кордон і де саме. ;
Тут генерал Фабрици. Я щойно прибув. Переймаю командування на себе. Запитання я надсилав зі Львова. Адже я не мав жодних інструкцій щодо роззброєння. У даний час, тут, у Лавочному є транспорт із кількадесятьма жандармами разом із їхніми родинами, а також кілька автоматів та багато набоїв.
Уже роззброєно ?=
Роззброєно нічого більше не авізовано.
+ Із наявної у нас інформації, яка поступила із території Русі випливає, що угорці просуваються уперед у напрямку нашого кордону. Треба звернути особливу увагу на те, що групи січовиків та українські підрозділи, навіть досить сильні, будуть намагатися зайти на нашу територію. Очевидно, що не можна допускати до таких проникнень і так як уранці я казав Цулявфові, згідно наказу пана маршала, по січовиках треба відкривати вогонь, і у тому разі, якби вони здавались у полон, їх необхідно одразу роззброювати та інтернувати. Інша справа, що пан маршалок не хотів би, щоб вони взагалі потрапляли на нашу територію, навіть як інтерновані. Краще їх відкинути назад, на Русь, нехай ними займаються угорці. Що ж стосується чеських військових, які можуть перейти наш кордон, то після роззброєння їх необхідно відсилати назад у Чехію залізничним транспортом. Але принципово, прагненням пана маршала є те, щоб ми не обтяжували себе різним шумовинням, яке б хотіло до нас перебратись. Не знаю, чи усі переходи у нас добре укріплені. У нас є неперевірена інформація, що так само, на південь від Ясіні, розташовані значні відділи січовиків і, ймовірно, вони мають намір перетнути кордон. Міністерство військових справ мало скерувати туди один із відділів народної оборони. Адже, здається, військових підрозділів там нема. Прошу пана генерала зайнятись цим питанням. Добре пане генерале, накази щодо перекриття кордону для мене цілком зрозумілі і будуть детально виконані. Я підтвердив їх генералу Цулявфу у Львові. Зараз, насамперед, мушу роздати відповідні розпорядження на місці. Я ще не розмовляв з генералом Борутою, а транспорти вже підходять. Попрошу надавати мені нову інформацію із території Русі. Пан генерал має ще якісь розпорядження для мене ?= Це все. Дякую панові генералу ?= fmt n n ns".
Стахевич Вацлав (1894 – 1973) – генерал дивізії Війська польського, у 1939 р. – начальник Генерального штабу.
Фабрици Казімєж (1888 -1958) – генерал дивізії Війська польського, у березні 1939 р. – командувач південним прикордонним відтинком.
Борута-Спєхович Мєчислав (1894 – 1985) – генерал бригади Війська польського.
Цуляуф Юліуш (1891 – 1943) – генерал бригади Війська польського.
Ридз-Смігли Едуард (1886 – 1941) – у 1939 р. – маршалок Польщі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іван Мазепа отримав найбільше голосів у перейменуванні "Борисполя"
Нагадуємо, що історики виклали у вільний доступ документи організації українських націоналістів (ОУН) та української повстанської армії (УПА) з архівів КДБ про польсько-українські відносини 1942-1947 років. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.
5 
1