Німецький лікар Роберт Кох 23 липня 1901-го висунув теорію, що переносником бубонної чуми є щури. Це стало початком боротьби із переносниками смертельної недуги.
Основні праці німецького вченого, медика Роберта Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери. Проводив численні досліди над мишами. За допомогою "щеплень" крові, взятої з селезінки здорових і померлих від сибірської виразки тварин, він намагався заразити піддослідних гризунів. Виявив, що чума та сибірська виразка може передаватися через кров та укуси.
Досліджував в Африці та Індії малярію, лихоманку Чорної Води, сонну хворобу у великої рогатої худоби і коней.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медик зробив відкриття пов'язане з кров'ю
Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882-го, коли оголосив, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій. Вакцинація проти туберкульозу з'явилась тільки через декілька років після смерті Коха. 1885-го спеціально для вченого створили Інститут гігієни в Берлінському університеті.
1905-го за "дослідження й відкриття, що стосуються лікування туберкульозу", професор Роберт Кох отримав Нобелівську премію з фізіології й медицини.
24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. "Паличку Коха" носить в собі кожна четверта людина на Землі.
Це підступна інфекція, яка здатна повільно вбивати свого носія і приймати невиліковні форми. Хвороба передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі, чханні або спльовуванні мокротиння.
Коментарі