Ізраїльські археологи виявили, що одомашненню великої рогатої худоби і свиней передувало виснаження їхніх популяцій в дикій природі. Робота опублікована в журналі PLoS ONE, а її зміст можна прочитати на сайті Past Horizons.
Вчені проводили дослідження динаміки популяцій диких свиней та корів, які жили поблизу від Шаар ха-Голан, пам'ятки Ярмукской культури. Це неолітичне поселення з декількох будинків виникло близько 8-9 тисяч років тому на півночі Йорданської долини. Воно найбільш відоме серед археологів своєю керамікою і характерними фігурками з обпаленої глини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нема в Україні села, у якому не було б закопано скарбів"
Дослідники проводили аналіз розміру і частоти натрапляння на кістки худоби, виявлених в районі поселення. Вони встановили, що одомашненню свиней і корів в Шаар ха-Голан передували сильні зміни в структурі їхніх популяцій: тварини ставали в середньому дрібнішими, переважали самки і молоді особини, розвивалася неотенія (розмноження на ранніх стадіях розвитку).
За словами авторів, така зміна відбулася під впливом надлишкового полювання, що підірвала ресурси відновлення популяцій. Воно ж, на думку вчених, стимулювало представників Ярмукської культури перейти до одомашнення замість полювання.
Одомашнення худоби - важливий етап переходу до неолітичного суспільству. Найбільш ранні його свідчення на Близькому сході відносяться до 10 тисячоліття до нашої ери.
3 
1
Коментарі