В селі Шляхові Коричинці, тепер Волоське на Хмельниччині, 22 жовтня 1835-го Федір Рудьковський застрелив лідера селянського повстання Устима Кармалюка.
Устим Кармалюк походив з кріпаків села Головчинці – тепер Летичівський район Хмельницької області. Із дружиною Марією мав 4 синів та доньку. Був непокірним, тому коли виповнилося 25 років, поміщик віддав його в армію. Служив у Кам'янці-Подільському. Через рік втік звідти і очолив селянський загін. Нападав і грабував маєтки.
Започатковував рух проти поміщиків, який поширився Літинським, Летичівським та Ольгопільським повітами. Устима Кармалюка зловили і посадили до Кам'янець-Подільській фортеці. Утримували 2 роки. За спробу втечі випекли залізом тавро на чолі і заслали на довічну каторгу в Сибір. Він втік звідти. Біля рідного села знову зібрав загін і нападав на панів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Кармелюка та документи УНР - архів показав унікальну колекцію
У селі Красносілки пограбували і побили орендаторку Магдалену Поплінську. Забрали все золото та срібло. Хоча сам ватажок був бідним.
"За чверть століття розбійництва так і не нажив нічого. Сім'я бідувала. Усе вкрадене йшло на підкупи, плату за притулок, за мовчання, харчі, різні послуги, – згадували його сучасники. – Якось прийшов грабувати панів і побачив породіллю з новонародженим, залишив усе награбоване та ще й сипнув кілька золотих червінців – немовляті на хрестини".
Поплічник месника якось виказав Устима Кармалюка. Його спіймали під час засідки у хаті коханки Оляни Процикової в Шляхових Коричинцях. Якраз у місцевого пана гостював 18-річний шляхтич, жених дочки Федір Рудьковський. Зголосився вбити Кармалюка. В народі вірили, що Устим Кармалюк був характерником. Тому Федор Рудковський вистрілив у нього не кулею, а срібним ґудзиком — бо тільки так можна вбити чаклуна-характерника.
Тіло кілька днів возили селами під охороною солдатів. Поховали біля цвинтаря в місті Летичів. Без відспівування, труни і хреста. Федора Рудьковського викликали до столиці. Цар Микола I вручив йому діамантовий перстень і звільнив від податків як видатну особу.
На Варшавському вокзалі в Петербурзі 7 травня 1901-го загинув перший український мільйонер 49-річний Олексій Алчевський. Дослідники підозрюють, що це було замовне вбивство.
Після трагічної загибелі українського олігарха усю фінансово-промислову групу Алчевського отримали держава і московські банкіри Рябушинські, які захопили банки покійного. Усі промислові потужності було націоналізовано державою.
Коментарі