6 грудня 1917 року о 9:04 в порту канадського міста Галіфакс вибухнув французький корабель "Монблан". Перед тим його протаранило норвезьке вантажне судно і він загорівся. На борту знаходилися 3000 тон вибухових речовин. Від вибуху загинуло 2000 чоловік – майже всі, що були на набережній та найближчих будівлях. Ще 9000 були поранені і покалічені. Половину міста була зруйновано вщент.
Того дня в невеликий порт повинні були зайти два корабля — великий норвезький пароплав з гуманітарним вантажем "Імо" і французьке вантажне судно "Монблан" під командуванням капітана Ема ле Медека. Півтори тижні тому в порту Нью-Йорка у трюми Монблану загрузили секретний вантаж - 2300 т пікринової кислоти, якою начиняли артилерійські набої, 35 тонн бензолу- пального для танків, та рідку і суху вибухівку. Тривала Перша світова війна, паливо і вибухівку мали відправили до французького порту Бордо. "Імо" і "Монблан" не хотіли поступитися дорогою один одному. Наблизившись на критичну 50-метрову відстань, судна повернули в бік відкритого моря. Під час розвороту "Імо" протаранив правий борт "Монблану" . Від іскор, що виникли під час тертя обшивок суден, бензол на "Монблані" спалахнув. Його зберігали у бочках просто на палубі. 40 членів команди в паніці втекли на шлюпках на берег. Кинутий палаючий корабель почав дрейфувати до пірсу порту Галіфакса.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всі чоловіки і жінки зійшли з розуму - як починалася каліфорнійська золота лихоманка
Вцілілі матроси побігли на набережну, щоб попередити людей про небезпеку. Через 20 хвилин після зіткнення "Монблан" врізався в дерев'яний пірс і вибухнув. Висота вибухового стовпа сягнула 2 км. В радіусі 70 км задзвонили церковні дзвони від вибухової хвилі. Слідом за нею Галіфакс накрило 18-метрове цунамі. Воно розбило об берег і норвезький пароплав "Імо". Сила вибуху була така, що в радіусі 16 км. не залишилося жодного цілого скла, зірвало дахи із будинків. Вибух відчувався в 350 км. від міста. Півтонний шматок якоря "Мон Блана" знайшли за 4 км. від Галіфакса, а одну з гармат – ще далі. - біля озера Альборо. Телеграфні стовпи переломилися, немов сірники, сотні дерев вивернуло з корінням, мости обрушилися, звалилися водонапірні башти, заводські цегляні труби. Зруйновано три школи: з 500 учнів вижило тільки 11. Найчастіші поранення – пошкодження уламками скла очей та обличчя. Всього в місті було повністю зруйновано 1630 будівель, ще 12 тисяч було сильно пошкоджено. Загальний матеріальний збиток від катастрофи склав 35 мільйонів канадських доларів.
Усі, хто зміг вижити, почали негайно допомагати пораненим та гасити пожежі. На світанку наступного дня вдарили морози і почався сніговий буран, а через добу на місто налетів шторм. Сніг загасив пожежі, але від морозу загинули ті, хто чекав на рятівників під уламками. Допомога з сусідніх міст надійшла через добу. Із Бостона прибув спеціальний потяг з медикаментами і продуктами, пересувний госпіталь, з 30 лікарями-хірургами, окулістами та сестрами милосердя. З Нью-Йорка доставили теплі ковдри, медикаменти, продукти. Потім в Галіфакс стали прибувати пароплави з вантажем одягу, будматеріалів, цементу, цвяхів. Місто отримало фінансову допомогу в розмірі 30 млн американських доларів.
13 грудня 1917 році в вцілілому приміщенні міського суду Галіфакса почався суд. Заарештували і визнали винними капітана "Монблана" Ле Медека і місцевого лоцмана Маккея. Через рік після розгляду справи Верховним судом Канади обидва були звільнені. Усю вину за катастрофу переклали на загиблого капітана норвезького судна "Імо".
3 
1
Коментарі