І з'їзд української військової організації "Карпатська Січ" відбувся у Хусті - тепер Закарпатської області 4 грудня 1938 року. Організацію створили у листопаді того ж року.
З'їзд урочисто відкрив комендант січі Дмитро Климпуш, зазначивши, що "Великі чини наших героїв становили наші січові задуми і нашу Державу". Із доповіддю "Творім збройні сили народу" виступив культурно-освітній референт Степан Росоха.
У ній наголосив на суворій дисципліні та національній ідейності у служінні нації та державі. У січі вбачав оборонну організацію для боротьби із ворогами - комуністами та мадярофілами. Підкреслював необхідність залучення нових членів та те, що найважливішою сферою діяльності КС повинні бути військовий та ідеологічний вишкіл січовиків і всього здатного до оборони населення Закарпаття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гідно вступили в бій з ворогом" - розповіли, як на Закарпатті відстоювали незалежність
Активний вишкіл проводився у 5 постійних гарнізонах Карпатської Січі. Солдати проводили й культурно-освітню роботу серед населення, мали розважальні групи, видавали тижневик "Наступ".
Після проголошення самостійності Карпатської України Карпатська Січ стала її національною армією і в березні 1939 року чинила збройний опір угорській армії. Підтримувала січовиків й українська діаспора.
У жовтні 1938-го після Мюнхенської змови Німеччини, Великої Британії та Франції щодо Чехословаччини її уряд надав Підкарпатській Русі автономію. Уряд новоствореної держави очолив Августин Волошин. Проте згодом, за рішенням Віденського арбітражу, Німеччина та Італія передали частину закарпаття Угорщині.
15 березня 1939-го українці проголосили незалежність Карпатської України та обрали Волошина її президентом. Тоді уже йшли активні бойові дії українських воїнів Карпатської січі проти угорців. Попри відчайдушний опір, угорці повністю окупували Закарпаття за 2 доби.
5 
1
Коментарі