27 червня 1964 року на площі Дюпон Сиркл в історичному центрі американської столиці Вашингтоні відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку роботи скульптора Лео Мола та архітектора Радослава Жука. Вони зобразили Шевченка молодим.
Цей монумент на гранітному постаменті, з бронзи, висотою понад 7 метрів, вагою у 45 тон, було урочисто відкрито екс-президентом СШАДуайтом Ейзенхауером. Дозвіл на зведення статуї Тараса Шевченка надали у своїй резолюції Сенат Сполучених Штатів та Палата представників США. Серед ініціаторів спорудження були мовознавець Юрій Шевельов та економіст Лев Добрянський. Кошти — $250 тис., більш як $2 млн на теперішні гроші — збирали через пожертви. Посольство СРСР декілька разів надсилало листи-протести до Конгресу США. У квітні 1963 року мистецька комісія американської столиці затвердила запропонований проект пам'ятника, а також розроблене архітектором Радославом Жуком оформлення майдану. У травні 1965-го в підніжжя пам'ятника було вмуровано велику урну з нержавіючої сталі. У ній – земля, яку привезли з Шевченкової могили в Каневі. Укладено в постамент було "Пропам'ятну книгу" з коротким описом історії пам'ятника, список понад 50 тис. американських громадян, переважно українського роду, які вносили добровільні пожертви. Зараз всі найважливіші події українська громада в Америці відзначає біля пам'ятника Тарасові Шевченку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Усі студентські друзі були впевнені, що я загинув на війні чи в концтаборі"
На відкритті зібралися понад 100 тис. осіб — переважно українці з США, Канади, Австралії та Латинської Америки. Провели урочистий марш від пам'ятника Джорджу Вашингтону біля Білого дому до нового монумента. Після урочистих привітань виконали гімн США. Слово взяв голова Комітету зі спорудження пам'ятника мово¬знавець Роман Смаль-Стоцький. Говорив українською й англійською. За ним виступив президент США у 1953–1961 роках Дуайт Ейзенхауер:
"Хоча світ сьогодні поділений між тиранією і волею, ми маємо надію й віру, що так не буде завжди. У кожній поневоленій країні тільки жменька творить лиху конспірацію, опановуючи співгромадян силою або ошуканством. Тому що людина інстинктивно бунтується проти уніформованості, вона прагне до волі, добробуту й миру. Тим часом воля кількох осіб заперечує волю мільйонів. Але не забуваймо вікової правди, що "це також минеться", - сказав президент.
Також виступили президент УНР в екзилі Степан Витвицький, владики греко-католицької та православної церков. Урочистості тривали майже 2 год. Завершили їх молитвою й гімном "Ще не вмерла Україна".
Коментарі