



Після здобуття незалежності 24 серпня 1991 року перші президентські вибори в Україні прошлі 1 грудня 1991 року. Основна боротьба розвернулася між колишнім секретарем ЦК КПУ і головою Верховної ради України Леонідом Кравчуком та опозиційним представником по відношенню до радянської влади Народного Руху України В'ячеславом Чорноволом.
Балатувалося шість кандидатів: Л. Кравчук, В. Чорновіл, Л. Лук'яненко, В. Гриньов, І. Юхновський, Л. Табурянський. Проте основними конкурентами на президентських виборах були Л. Кравчук і В. Чорновіл.
Важливо, що жодний із кандидатів не агітував за відновлення СРСР, працювали на українську незалежність.
Чорновіл здобув рішучу перемогу на Західній Україні і отримав досить багато голосів на Правобережжі, але загалом вибори програв.
1 грудня 1991 р. 32 млн. громадян (84% внесених у списки виборців) взяли участь у голосуванні.
Л. Кравчук отримав 20 млн. голосів (62%) і став першим всенародно обраним Президентом України. В. Чорновіл був на другому місці і одержав 7,4 млн. голосів виборців (23,3%).
В основі програми Л. Кравчука було 5 "Д" – Державність, Демократія, Достаток, Духовність, Довіра, але реалізувати вдалось частково лише одне – Державність.
Перемогу Л. Кравчука над лідером опозиції В. Чорноволом під час президентських виборів пояснюється зокрема консервативною орієнтацією українських виборців, які не хотіли так радикально прощатися із минулим.
Кравчук позиціонувався у свідомості більшості виборців як політик понаднаціональний, що дозволило йому мирним способом прийти до незалежності України.
Коментарі