Поміщик і меценат Григорій Ґалаґан народився 15 серпня 1819-го у селі Сокиринці, яке отримав у власність засновник роду полковник Гнат Ґалаґан за гетьманським універсалом 1716-го. Тепер це Срібнянський район на Чернігівщині.
"Мужики мене не люблять. Ставляться байдуже. Дивляться як на мізерну людину, - пише він 20-річним у щоденнику. - Це не так дошкуляло б, якби вони самі були щасливі. Все моє бажання зараз найбільше в тому, щоб зробити щасливими, наскільки це можливо, тих 3 тисячі душ, які довірила мені доля. Я про це думаю понад усе".
Григорій Ґалаґан закінчує юридичний факультет Петербурзького університету. Протягом 2-х років подорожує Європою. Потім працює у Гродненській, Київській і Чернігівській палатах державних маєтностей. Часто стає на захист прав селянства, що спричинює конфлікти з місцевими поміщиками.
"Я не можу служити! Для чого мені служба? Я досить багатий, щоб жити спокійно й обійтися без високих посад, - пише тоді у щоденнику Григорій Ґалаґан. - Та й не багатство мене утримує від служби. Мене утримують Сокиринці. Для вас хочу я присвятити все життя своє. Ви головний предмет мого буття".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автор першого пам'ятника Тарасу Шевченку заробляв на життя плетінням кошиків
1847-го йде у відставку і селиться у Сокиринцях. Одружується із на 7 років молодшою Катериною Кочубей. Будують будинок у Києві на розі Хрещатика і Мартинівської - тепер Прорізна. Живуть у ньому взимку. Із потеплінням перебираються до Сокиринців.
"Дай мені, Боже, сили. Дай вміння полюбити селян ще сильніше. Допоможи мені бути їм корисним. Нехай я помру з думкою, що надав їм якусь користь, хоч трохи посприяв їхньому щастю", - пише Григорій Ґалаґан у "Зауваженнях про становище селян сокиринецьких та інших економій" 1846-го.
Пізніше продовжує міркування у брошурі "Про відношення поміщика до селян": "Головна умова - глибоке ґрунтовне вивчення предмету діяльності та особисте заняття ним. Особливо на початку господарювання. Потрібно жити постійно в селі, навіть взимку. Віддаватись всією душею своїй справі".
Зосереджує увагу на підвищенні врожайності. Збільшує поголів'я овець і свиней. За кілька років примножує прибутки. Розуміє, аби розвиватись далі, кріпаків потрібно замінити найманими робітниками. Складає "Проект звільнення новонароджених селян" 1854-го.
У середині 1850-х у Російській імперії починають говорити про відміну кріпацтва. Григорій Ґалаґан підтримує цю ідею та готовий сприяти проведенню селянської реформи. Стає членом губернського дворянського комітету з покращення побуту поміщицьких селян. Збирає дані щодо визначених сел. Потім щодня у Чернігові обговорюють пропозиції щодо селянської реформи.
Більше про Григорія Ґалаґана читайте у журналі "Країна" за 15 серпня 2019-го.
Письменник Пантелеймон Куліш народився 7 серпня 1819-го у Вороніжі - тепер Шосткинський район на Сумщині. Батько Олександр Куліш походив зі старшинського козацького роду. Мати Катерина Гладка - донька козацького сотника.
"Пантелеймон родивсь дуже хирявим, ледь живим, - пише сам про себе в нарисі "Жизнь Куліша". - Годів зо два не говорив. Почавши говорити, протягував слова, наче співав. Розвивався він туго. Був у матері пещеною дитиною, а батька жахався і від його голосу тремтів, як і мати".
Коментарі