Ексклюзиви
Середа, 10 вересня 2014 17:56

Московське військо і еліту знищили вщент в битві під Оршею

З нагоди 4-ї річниці сайту "Історична Правда" презентувала лекцію про перемогу над Москвою, здобуту литовсько-руським військом на чолі з князем Костянтином Острозьким 500 років тому, 8 вересня 1514 року. Про тактичний перебіг битви та її стратегічне значення розповів історик Борис Черкас, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

- Московський князь Іван ІІІ постійно провокував Кримський ханат для нападу на Литву. Литва воювала з Кримським ханатом. Результатом цих подій стало виникнення українського козацтва. Всі сторони розуміли, що війна буде. Лише Литва була не готова до війни і хотіла відтягнути цей процес. До влади в Московському князівстві прийшов Василь ІІІ і почав шукати новий привід для війни з Великим князівством Литовським. Він вважав, що у нього в руках є князь Костянтин Острозький, який знаходився в полоні. Проте Острозькому вдалося втекти до Литви. Василь ІІІ в політиці пішов шляхом свого батька і знов почав нацьковувати на Велике князівство Литовське Кримський ханат, - розповів Борис Черкас.

Автор: commons.wikimedia.org
 

Джерела розповідають, що в квітні 1512 року відбулась стратегічна битва під Вишневцем. Саме в цій битві Костянтин Острозький застосував тактику розділення війська по фронту і в глибину. Саме там він вперше використав артилерійську батарею і піхоту. Він розділив місто на дві частини: з одного боку були волинці з подолянами, а з іншого - важка польська кіннота, посередині на холмі він поставив піхоту з артилерією, сховану в таборі. Острозький весь день бився з татарами, маневруючи своїми полками, наступав, відступав. Кожний раз, коли татари намагались зайти між ними і поляками, ця артилерія відпрацьовувала взаємодію поляків, волинців, подолян, киян. Завдяки цій битві Кримський ханат погодився припинити війну, підписати мирну угоду. Це була видатна перемога, Велике князівство Литовське забезпечило собі спокій на півдні.

Проте вже восени московське військо перейшло кордон і атакувало Смоленськ. Почалася третя литовсько-московська війна.

- Московське військо на декілька місяців взяло в облогу Смоленськ, а литовці відбилися. Спроба правителя Великого князівства Литовського Сиґізмунда І підняти військо не мала успіху. В скарбниці грошей не було, а шляхта не поспішала йти на війну. В очільника війська — Острозького — сил теж не вистачало. Московський Василь ІІІ зібрав нове військо і знову взяв в облогу Смоленськ. В листопаді 1513 року він захопив місто зсередини завдяки зраді з боку литовського війська. Василь ІІІ провів переговори з частиною війська, що стояло під Смоленським, вони відчинили ворота за умови, що збережуть всі свої посади. Але московський цар не зберіг свого слова і протягом певного часу їх всіх вислали по різних частинах держави. На цей момент шляхта Великого князівства Литовського вирішила дати гроші і самій вступити у війну. Крім того, з Польщі на допомогу прибули добровольці та прикордонне військо. Формально військо очолив Сигізмунд, поряд з ним знаходився Острозький, який привів волинські полки. Постала проблема — попереду йшла осінь і була потреба розгромити московську армію до того часу. Не було грошей, щоб платити найманцям, тому вони могли розійтися. Шляхта була ненадійною, - розповів історик Борис Черкас.

Автор: istpravda.com.ua
 

Борис Черкас зазначив, що головне було не дати, щоб південні полки, а саме сіверські прийшли на допомогу Москві, тому Острозький наказав київським полкам на чолі з Юрієм Радзивіллом, київським воєводою і Андрієм Немировичем, черкаським намісником, разом з татарами нанести удар з півдня по Сіверщині. Вони завдали удару. Сіверські полки були змушені захищати кордон Московського князівства, і не взяли участь в цій битві. Після цього Острозький наказав підвищити Немировича до посади київського воєводи, а Юрій Радзивілл приєднався зі своєю дружиною до його війська.

- 8 вересня 1514 року сили зустрілись на заболочених полях біля річки Кропівна. Острозький перевів полки на інший берег. Він побудував військо у декілька рядів, фактично у два ешелони по три загони кінноти. Битва почалася на лівому фланзі литовського війська. За своєю традицією, московське військо атакувало на правому фланзі. Острозький про це знав, тому зосередив там важку кінноту. Московське військо завдало удару, проте литовське військо розбило весь правий фланг. Вдалося захопити в полон до 2000 московських бояр. Фактично там загинув весь елітний російський полк. Після цього Острозький спробував захопити Смоленськ, але штурмувати місто він не міг через нестачу сил. Фактично на цьому військова компанія закінчилась, - додав історик Борис Черкас.

Автор: commons.wikimedia.org
 

Зазначимо, що до Лівонської війни Московське князівство не наважувалось наступати на Литву. Йому необхідно було відновити регулярні війська та підготувати полки. Головне значення цієї битви в тому, що вдалось захопити і знищити основні сили московського війська. В литовській історії є дві великі перемоги — це Грюнвальдська битва і битва під Оршею.

Зараз ви читаєте новину «Московське військо і еліту знищили вщент в битві під Оршею». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 257
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути