Італійські археологи з Турина досліджували етруську гробницю 7 в . до н.е. Поховання було виявлено в 50 кілометрах на північний захід від Риму.
Зовні поховання мало форму пагорба діаметром 6 метрів. Під насипом знаходився склеп, датований 610 -600 роками до н.е. Всередині були виявлені останки знатної особи та супутні предмети побуту: вироби з бронзи і золота, вази, посуд для вина.
"У наша час знайти не пограбоване "чорними" копачами поховання тієї епохи велика рідкість, тому воно становить особливу цінність для культури та історії Італії" , - заявив керівник експедиції, Алесандро Мондолезі.
Перед розблокуванням кам'яної заставної плити, науковці знайшли безліч тарілок, ваз, тертушок. Це з одно боку вказувало на поховання дуже важливої ??людини, а з іншого - на т , що гробниця не розграбована.
Коли важка кам'яну плиту було видалено, у Мондолезі та його команди перехопило подих. У невеликому склепінчастому склепі на полиці лежав скелет, ліворуч від якого знаходилося спис. Прикраси, фібули і брошки знаходилися на грудях і говорили про те, що похований чоловік був одягнений колись у довгий одяг. Біля його ніг стояла таріль зі залишками їжі, в той час як на кам'яному столі праворуч могли перебувати спалені останки іншої людини. Ряд дуже дорогих товарів, у тому числі великі коринфські вази та дорогоцінні прикраси лежали на підлозі. Кілька ваз з гробниці були розчавлені через руйнування, які відбулися в ході природних явищ.
Окремо варто відзначити знайдений в гробниці арібал - посудину для пахощів, яка досі весіла на залізному цвяху. На честь цієї знахідки все поховання було названо "Гробницею підвішеного арібала" .
Раніше поряд було виявлено жіноче поховання, попередньо назване гробницею цариці. Виходячи з цього, Мондолезі та його команда вважають, що людина, похоронена в гробниці, була одним з членів правлячої в Тарквінії сім'ї. Обидва знайдених кургани відносяться до 7 ст. до н.е , їхні гробниці розписані фарбою. До того ж вони розташовуються на тому місці де не могло бути поховань простих громадян.
Згідно з римською традицією, Демарат, грек з Коринфа, прибув до Тарквінії як біженець в 7 в. до н.е. і привіз із собою групу художників та ремісникі , які навчили місцевих жителів багатьом художнім прийомам. У результаті Демарат одружився з місцевою аристократкою з Тарквінії, а їхній син став п'ятим царем Риму в 616 р.до н.е., прийнявши ім'я Луцій Тарквіній Пріск.
2 
1
Коментарі